Справа 243/1183/26
Провадження 2/243/766/2026
(Заочне)
06 березня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Діджи фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обгрунтовує тим, що 02.09.2020 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2033038866_CARD. За даним кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в кравилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Таким чином, відповідач уклав уредитний договір № 2033038866_CARD від 02.09.2020 року із АТ «ОТП БАНК» та відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.
Позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитним договором.
15.03.2024р. між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2033038866_CARD від 02.09.2020року.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 50073,65 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 26000 грн.; заборгованість за відсотками становить 24073,65 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2033038866_CARD від 02.09.2020 року у розмірі 50073,65 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.
У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 02.09.2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2033038866, на підставі якого банк надав позичальнику кредит у загальному розмірі 2120,00 грн на придбання товару у продавця та послуг зі страхування, загальний розмір кредиту 208827,45 грн., відповідно до умов п. 1.1 Розділу 1 Кредитного договору. Дата остаточного повернення кредиту 01 березня 2021 (п.п. 1.1. Кредитного договору). П.п. 1.2 Розділу 1 Кредитного договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
Також, 02.09.2020 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, Додаток 1 до Паспорту споживчого кредиту- Орієнтовний Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, Анкету-Заяву на отримання кредиту, а отже прийняв пропозицію банку та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що засвідчено власним підписом відповідачки.
За п.3 Договору, датою (моментом) надання Банком та отримання Позичальником Кредиту вважається дата підписання Позичальником Кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточних рахунок Продаця і на придбання Товару.
На виконання умов вищевказаного Договору про споживчий кредит Банк свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав повністю.
Факт користування кредитними коштами підтверджується випискою з особового рахунку про рух коштів на картковому рахунку за період з 02.09.2020 по 15.03.2024.
Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором №2033038866_CARD від 02.09.2020 належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 50073,65 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 26000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 24073,65 грн.
15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу про відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується копіями договору факторингу № 15/03/24 та додатку № 1 до договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року. Таким чином
Як вбачаться з витягу з Рестру боржників до договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року ТОВ «Діджи фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2033038866_CARD від 02.09.2020 року, сума заборгованості відповідача становить 50073,65 грн., з яких 26000,00 сума заборгованості за тілом кредиту, та 24073,65 грн сума заборгованості за відсотками.
На підставі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч. 1 ст. 1054 ЦК України, зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ч. 1ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
Відповідно до ч. ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строки користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором №2033038866_CARD від 02.09.2020 року, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 в обсязі, визначеному вказаним договором, а саме у розмірі заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 50073,65 грн. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення заборгованості з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, стягнувши судовий збір в розмірі 2662,40 грн з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача надано суду: копію договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та ОСОБА_2 , копію додаткової угоди № 2033038866_CARD від 28.11.2025 року до договору № 42649746 про надання правововї допомоги від 01.07.2025 року.; копію акту надання послуг правової допомоги від 27.11.2025 року.
За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 7000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зарестрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851 заборгованість за кредитним договором № 2033038866_CARD від 02.09.2020 року у розмірі 50073,65 грн., судовий збір у суммі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 06 березня 2026 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду О.В. Агеєва