Справа № 496/1636/26
Провадження № 1-кс/496/352/26
04 березня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання старшого слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходить службу на посаді водія третього відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження за № 12026162250000107 від 04.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді водія третього відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 10 лютого 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених обставинах, незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, два корпуси гранат Ф-1 з двома запалами типу УЗРГМ, УЗРГМ-2, UZRGМ, які в подальшому переніс та незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту.
В подальшому, 10 лютого 2026 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на збут бойових припасів, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно переніс та збув (продав) без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , два корпуси гранат Ф-1 з двома запалами типу УЗРГМ, УЗРГМ-2, UZRGМ за грошові кошти у розмірі 8000 гривень, тобто збув бойові припаси останньому.
Встановлено, що вказані предмети є двома корпусами гранат Ф-1 та двома запалами типу УЗРГМ, UZRGМ, УЗРГМ-2.
Два корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини в металевих корпусах та належать до вибухових речовин.
Два запали типу УЗРГМ, UZRGМ, УЗРГМ-2 є засобом підриву призначені для ініціювання вибуху розривного заряду гранат та належать до бойових припасів.
Два корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 та Два запали типу УЗРГМ, UZRGМ, УЗРГМ-2 поєднуються між собою і в сукупності утворюють дві ручні осколкові гранати Ф-1.
Дві ручні осколкові гранати Ф-1 належать до бойових припасів та придатні до вибуху.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України кваліфікованого як придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія третього відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 02 березня 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених обставинах, незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, предмет ззовні схожий на реактивну штурмову гранату РШГ-2, який в подальшому переніс та незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту.
В подальшому, 02 березня 2026 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на збут бойових припасів, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно переніс та збув (продав) без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , предмет ззовні схожий на реактивну штурмову гранату РШГ-2 з маркуванням на корпусі «РШГ-2 56-1-17 ЛП-30Т, ОКФОЛ У-505 533-1-17 711 ТР ВА 1-17 К» за грошові кошти у розмірі 10000 гривень, тобто збув бойові припаси останньому.
03.03.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання, зберігання, носіння та збут бойових криласів без передбаченого законом дозволу.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень підтверджуються наступними доказами: протоколами допитів свідків, протоколом проведення огляду місця події, протоколом проведення обшуку, висновком вибухо-технічної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, щодо яких вирішується питання про розсекречення.
У ході досудового слідства встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду (п. 1), оскільки останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду. Крім того, ОСОБА_5 до правоохоронних органів про вчинене кримінальне правопорушення не повідомив, після вчинення кримінального правопорушення вживав заходи конспірації. Також підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків (п. 3), оскільки відповідно до ст. 221 КПК України має право знайомитись із матеріалами кримінального провадження, а отже і доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знатиме ПІБ свідків та їх місце мешкання, які допитані у кримінальному провадженні, та яких не допитано в суді, тому у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може вплинути на них з метою примушування до зміни показів у суді або уникати від прибуття до суду для дачі показів, які викривають останнього у вчиненні злочину. Окрім іншого, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5), оскільки підозрюваний не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, крім того, вчинив декілька корисливих кримінальних правопорушень за незначний проміжок часу.
З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_10 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у виді тримання під вартою. Застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому з урахуванню віку та стану здоров'я ОСОБА_5 , старший слідчий просить обрати останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, визначивши розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.
В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання та просила обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання та на його утриманні перебуває неповнолітній син, 2013 року народження.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які додані до клопотання, а саме:
- витягом з ЄРДР від 04.02.2026 року з якого вбачається, що 04.02.2026 року о 09:41:41 на підставі матеріалів правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень уповноваженою посадовою особою до ЄРДР були внесені наступні відомості: «03.02.2026 до ЧЧ Одеського ГУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт оперуповноваженого про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що гр. ОСОБА_11 (анкетні дані якого не розголошуються в інтересах слідства), на території Одеського району Одеської області здійснює незаконний збут бойових припасів у вигляді гранат (ЄО № 1933 від 03.02.2026)»; правова кваліфікація кримінального правопорушення: ст. 263 ч. 1 КК України; відкрито кримінальне провадження № 12026162250000107 та розпочато досудове розслідування;
- рапортом оперуповноваженого СКП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 від 03.02.2026 року;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 04.02.2026 року;
- протоколом ідентифікації (помітки) несправжніх імітаційних засобів у вигляді грошових коштів від 10.02.2026 року;
- протоколами огляду особі і вручення грошових коштів від 10.02.2026 року;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 10.02.2026 року;
- протоколом огляду місця від 10.02.2026 року;
- висновком експерта № СЕ-19/116-26/3518/ВТХ від 21.02.2026 року;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 10.02.2026 року та від 25.02.2026 року;
- протоколом ідентифікації (помітки) несправжніх імітаційних засобів у вигляді грошових коштів від 02.03.2026 року;
- протоколами огляду особі і вручення грошових коштів від 02.03.2026 року;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 02.03.2026 року;
- рапортом ст. інспектора-чергового ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області від 02.03.2026 року;
- протоколом огляду місця події від 02.03.2026 року;
- протоколом обшуку від 02.03.2026 року;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.03.2026 року;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 03.03.2026 року.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких йому може бути призначено покарання на строк від трьох до семи років позбавлення волі, не працює, у 2023 році самовільно залишив військову частину, в якій проходив військову службу за мобілізацією на посаді водія третього відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів, за місцем служби характеризується негативно, за місцем проживання - позитивно.
Враховуючи тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винним, суд вважає, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому є наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, з огляду на те, що триває досудове розслідування, підозрюваний вправі ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знатиме контактні дані свідків, які підлягають безпосередньому допиту судом, а тому суд вважає, що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків, що встановлений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто не має стабільного джерела доходу та законних засобів існування, вчинив кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, що дає підстави вважати, що існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого, яке погоджено прокурором, підлягає задоволенню та підозрюваному ОСОБА_17 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Наявність у підозрюваного постійного місця проживання та неповнолітньої дитини, утримання ним якої документально не підтверджено, не зменшує зазначених ризиків, а тому підстав для обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, як того просила захисник та підозрюваний, слідчий суддя не вбачає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, суті підозри - збут бойових припасів (грант), розміру отриманої неправомірної винагороди, а тому підозрюваному необхідно визначити розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 грн 00 к., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) днів, тобто з 04.03.2026 року до 03.05.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 грн 00 к. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, визначені в цій ухвалі.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Вручити копію ухвали підозрюваному, прокурору, захиснику негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1