Ухвала від 02.03.2026 по справі 991/1676/26

Справа № 991/1676/26

Провадження 1-кс/991/1691/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 ,при розгляді у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № NCOZ-5928/TC-2024-411400-H в межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № NCOZ-5928/TC-2024-411400-H в межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що в межах виконання запиту компетентних органів Чеської Республіки (Генеральної прокуратури Чеської Республіки) про міжнародну правову допомогу, надісланого у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи NCOZ-5928/TC-2024-411400-H за ознаками злочинів, передбачених § 410 абзац 1, абзац 3, літери а), б), в) Кримінального кодексу Чеської Республіки (порушення міжнародних санкцій); § 361 абзац 1, абзац 2 Кримінального кодексу Чеської Республіки (участь в організованій злочинній групі); § 216 абзац 1, абзац 5, літери а), б) Кримінального кодексу Чеської Республіки (легалізація доходів від злочинної діяльності); § 329 абзац 1 літера а), абзац 2 літера а) Кримінального кодексу Чеської Республіки (зловживання повноваженнями службової особи); § 331 абзац 1, абзац 3 літера б) Кримінального кодексу Чеської Республіки (одержання хабаря); § 332 абзац 1, абзац 2 літера а) Кримінального кодексу Чеської Республіки (давання хабаря), у детективів НАБУ виникла необхідність в отриманні документів, що стосуються банківських рахунків ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_5 та перебувають у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за період з дати відкриття рахунків по 31.12.2024 включно.

Крім того, детектив просив прийняти рішення про розгляд Клопотання без виклику осіб, у володінні яких знаходяться речі і документи.

Судове засідання призначено на 02 березня 2026 року об 11 годині 55 хвилин.

За ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Так як детективом не доведено наявність існування умов, передбачених ч. 2 ст. 163 КПК України, на виконання приписів ч. 1 ст. 163 КПК України, розгляд Клопотання слід проводити з викликом представника особи, у володінні якої знаходяться речі та документи, зазначені у Клопотанні.

Представник АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду Клопотання, однак в судове засідання не з'явився, жодних заяв до канцелярії суду не надходило, причини неявки невідомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 163 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності представника особи, у володінні якої знаходяться документи.

У судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3 , обґрунтовуючи підсудність поданого Клопотання Вищому антикорупційному суду, зазначив, що воно подане не в межах кримінального провадження, яке розслідується детективам НАБУ, а з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги. У зв'язку з чим, орган досудового розслідування об'єктивно не володіє повним обсягом матеріалів та інформації щодо кримінальної справи № NCOZ-5928/TC-2024-411400-H. Водночас, з огляду на те, що у межах зазначеної кримінальної справи розслідуються кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності НАБУ, зокрема передбачені статтями 209, 368, 369 КК України, було вирішено подати Клопотання до Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позицію детектива, при вирішенні питання про закриття провадження за Клопотанням дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 561 КПК України на території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.

Частиною 1 ст. 562 КПК України передбачено, що якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;

2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

У кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який саме суд буде розглядати дану справу.

У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.

Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо злочинів, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Згідно положень статті 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:

- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.

Пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України передбачені умови, хоча б одна з яких повинна мати місце при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, а саме:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою ІНФОРМАЦІЯ_2 , його першим заступником та заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_3 , Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_4 , Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;

державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею ІНФОРМАЦІЯ_5 , присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).

З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних кримінальних правопорушень, передбачених законом, у випадку наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов'язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.

Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК України дає підстави зробити висновок про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що Поліцією Чеської Республіки, Національним центром по боротьбі з організованою злочинністю Служби кримінальної поліції та розслідувань, Департаментом іноземних кримінальним структур здійснюється розслідування кримінальної справи NCOZ-5928/TC-2024-411400-H за підозрою у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених § 216 абзац 1, абзац 5, літери а), б) Кримінального кодексу Чеської Республіки (ст. 209 КК України); § 329 абзац 1 літера а), абзац 2 літера а) Кримінального кодексу Чеської Республіки (ст. 364 КК України); § 331 абзац 1, абзац 3 літера б) Кримінального кодексу Чеської Республіки (ст. 368 КК України); § 332 абзац 1, абзац 2 літера а) Кримінального кодексу Чеської Республіки (ст. 369 КК України), що згідно вимог ст. 33- 1 КПК України та примітки до ст. 45 КК України належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Згідно матеріалів Клопотання, вищезазначені кримінальні правопорушення вчинено, зокрема громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України вказано перелік суб'єктів можливого вчинення корупційного кримінального правопорушення, за умови наявності якого склад злочину відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

До переліку таких суб'єктів, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, за жодною з ознак не входять ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Пункт 2 ч. 5 ст. 216 КПК України містить наступний критерій, за яким визначається підсудність справ Вищому антикорупційному суду: розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Таким чином, для визначення предметної підсудності Вищому антикорупційному суду за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України необхідним є визначення розміру предмета кримінального правопорушення або розміру завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях.

Однак у матеріалах Клопотання відсутні відомості щодо розміру предмета кримінального правопорушення або розміру завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити відповідність Клопотання ознаці, визначеній п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Умова, що міститься у п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України вимагає, щоб кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України було вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 цієї частини.

У ч. 4 ст. 18 КК України зазначено наступний перелік: посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, в органі місцевого самоврядування або автономному утворенні на території держави, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного, місцевого органу або державного, комунального підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

У Клопотанні не зазначено будь-яких службових осіб, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, ч. 4 ст. 18 КК України.

Таким чином, Клопотання не відповідає і ознаці, визначеній п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, Клопотання не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК України з урахуванням положень п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому розгляд даного Клопотання та прийняття рішення за результатами його розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за таким Клопотанням.

Разом з тим, як вже зазначалось, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Таким чином, враховуючи, що клопотання детектива про тимчасовий доступ до речей та документів стосується злочинів, що не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, то вказане клопотання має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться НАБУ - Солом'янський районний суд міста Києва.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 та п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, до загальних засад кримінального провадження відноситься диспозитивність.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи, що Клопотання не підсудне Вищому антикорупційному суду, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, принципу законності, який не буде дотримано у випадку розгляду справи судом, якому така справа не підсудна, зазначене Клопотання підлягає поверненню суб'єкту звернення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33-1, п. 1-3 ч. 5 ст. 216, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № NCOZ-5928/TC-2024-411400-H в межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу.

Клопотання повернути суб'єкту звернення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7

Попередній документ
134634829
Наступний документ
134634831
Інформація про рішення:
№ рішення: 134634830
№ справи: 991/1676/26
Дата рішення: 02.03.2026
Дата публікації: 10.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий антикорупційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; тимчасовий доступ до речей і документів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.03.2026)
Дата надходження: 24.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
02.03.2026 11:55 Вищий антикорупційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЦЮК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЦЮК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ