Провадження № 11-сс/803/257/26 Справа № 183/92/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у відмові у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12025042350001515,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у відмові у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12025042350001515
Слідчий суддя дійшов висновку, що кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено право сторони кримінального провадження на оскарження відмови слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, окрім з підстав закриття кримінального провадження, передбачених п.9-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі:
- підозрюваний ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу від 31.12.2025 року на дії слідчого, скасувати постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, зобов'язати слідчого закрити кримінальне провадження на підставі п.1-2 ч.1 ст.284 КПК України.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті підозрюваний ОСОБА_5 вказує, на те що, слідчий суддя формально відмовив у відкритті провадження, не дослідив скаргу, проігнорував докази, які наведені у скарзі.
Наголошує, що ухвалу слідчого судді порушує ст.6 ЄКПЛ ( право на справедливий суд) через відсутність мотивування та доступу до суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що отримував копію ухвали слідчого судді 12 січня 2026 року, розгляд справи відбувся без виклику ОСОБА_5 у зв'язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали апеляційний суд приходить до наступного.
Вирішуючи питання про дотримання строку апеляційного оскарження апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі підозрюваного, а отже, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги апеляційний суд зважає на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, відповідно до Рішення ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Згідно зі ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства - є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового слідства чи прокурора які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема, згідно вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Так, бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк та підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Ч.2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно із правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів провадження в провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025042350001515. Досудовим розслідуванням встановлено факт службової недбалості, тобто неналежне виконання службовою особою своїх повноважень через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.
25 грудня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до прокурора із клопотанням про закриття зареєстрованого в ЄРДР за ознаками ч. 1 ст. 367 КК України кримінального провадження № 12025042350001515 на підставі п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю в його діях складу злочину, про надання обгрунтованого роз“яснення щодо створення справ-двійників та про визнання доказами недопустимими через порушення ст. 86-87 КПК України.
Слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України розглянуто вказане клопотання та винесено постанову від 30 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5
ОСОБА_5 просить скасувати вищевказану постанову, закрити зареєстроване в ЄРДР за ознаками ч. 1 ст. 367 КК України кримінальне провадження №12025042350001515 на підставі п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України КПК України, тобто за відсутністю в його діях складу злочину.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до п.9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено, що оскарженню підлягає відмова в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження лише з підстав що визначені законодавцем. Тобто, сторона захисту, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування чи її представник мають право оскаржувати відмову в задоволенні клопотання лише з підстави, якщо існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на те, що вимоги скарги заявника ОСОБА_5 не входять до переліку, визначеного ч.1 ст.303 КПК України, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за його скаргою, з яким апеляційний суд погоджується.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що частина 4 статті 304 КПК України має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого чи прокурора, обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що слідчий суддя діяв відповідно до вищезазначених норм права і його рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою, яку подав ОСОБА_5 , є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_5 цього висновку не спростовують, оскільки зі змісту прохальної частини скарги, поданої до суду першої інстанції, не вбачається, що заявником були заявлені будь-які вимоги щодо рішень, дій або бездіяльності слідчого, що за правилами ст. 303 КПК України можуть бути оскаржені на етапі досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_5 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити підозрюваному ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2026 року якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у відмові у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12025042350001515, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4