Провадження № 22-ц/803/3145/26 Справа № 176/4790/25 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
05 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про визнання батьківства
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року,
27 листопада 2025 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про визнання батьківства (а.с.3-11).
Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, розташованого за адресою: вулиця Леоніда Бородича, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, так як справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) саме цьому суду (а.с.39).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на передчасне ухвалення оскаржуваної ухвали, з порушенням норм процесуального права, просив ухвалу судді першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції з метою визначення підсудності даної справи не вжив заходів встановлення зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача шляхом направлення відповідних запитів до Єдиного державного демографічного реєстру або до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, не розглянув його клопотання про витребування у Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо адреси проживання ОСОБА_2 (а.с.42-46).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без їх виклику.
Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга на ухвалу про передачу справи за підсудністю підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя першої інстанції виходив з того, що останнє відоме місце реєстрації відповідача по справі є АДРЕСА_1 , відтак місце реєстрації відноситься за підсудністю до Дружківського міського суду Донецькій області.
З 06 січня 2025 року змінено територіальну підсудність Дружківського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19.12.204 року № 3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області).
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Норми ст. ст. 28, 30 ЦПК України встановлюють відповідно правила альтернативної та виключної підсудності.
Із положень частини 3 статті 175 ЦПК України слідує, що позовна заява повинна містити, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
В силу частини 6 статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина 8 статті 187 ЦПК України).
Зі змісту частини 9 статті 187 ЦПК України вбачається, що суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, у випадку, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду.
Процесуальний закон визначає територіальну юрисдикцію цивільної справи виходячи із зареєстрованого місця проживання чи перебування фізичної особи та зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи (відповідачів), якщо інше не передбачено правилами альтернативної чи виключної підсудності.
Правила альтернативної чи виключної підсудності застосовуються до спорів, перелік яких визначений процесуальним законом.
Якщо суд встановить, що позовна заява подана з порушенням правил територіальної юрисдикції, то він зобов'язаний передати справу на розгляд іншого суду, якому підсудна ця справа.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив зареєстроване місце проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Проте, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що суд першої інстанції з метою визначення підсудності даної справи після надходження до суду позовної заяви ОСОБА_1 вживав заходів з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача шляхом направлення відповідних запитів до Єдиного державного демографічного реєстру або до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
Передаючи справу за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, а тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для направлення справи за підсудністю до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Колегія суддів зазначає, що спір між сторонами виник з приводу визнання батьківства, проте процесуальний закон не визначає порядок розгляду цієї справи за правилами альтернативної чи виключної підсудності.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 05 березня 2026 року.
Судді: