Справа № 240/5525/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
06 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 належної пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЗ55947 від 13.12.2023 про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019.
Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийнятого у даній справі, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме стягнути з боржника донараховану виплату на виконання рішення суду.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року заяву задоволено частково: змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 прийнятого у справі № 240/5525/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену доплату до пенсії у розмірі 193135,49 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог, а відтак наявності підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст.378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За змістом ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19.12.2024 положення ч.3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат".
Така норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію ст. 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Як свідчить зміст відомостей Пенсійного фонду на виконання рішення суду прийнятого у даній справі донараховано позивачу 193 697,54 грн, однак стягувачу сплачено заборгованість пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, яка склала 187,35 грн, загальна сума виплачених коштів становить 562,05 грн, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником на користь стягувача.
Враховуючи викладене, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання боржника вчинити дії на стягнення нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
При розгляді вказаної заяви слід враховувати зміни, які внесені у ст. 378 КАС України, згідно з Законом № 4094-IX та діють з 19.12.2024.
Разом з тим, будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст. 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості донарахована на виконання рішення суду є чітко визначеною самим відповідачем.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача (стягувача) на соціальні виплати, на підставі абз.2 ч. 3 ст. 378 КАС України слід змінити спосіб і порядок виконання рішення у даній справі шляхом стягнення з відповідача (боржника) нарахованої заборгованості по пенсії у розмірі 193 135,49 грн на користь позивача (стягувача) (з розрахунку 193 697,54 грн - нарахована на виконання рішення суду - 562,05 грн - виплачена заборгованість).
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.