Справа № 560/12119/25
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
05 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити дії,
Позивач через представника звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку № 21 від 12 червня 2025 року (форми Н-1/НПВ);
- зобов'язати відповідача об'єктивно провести повторне розслідування нещасного випадку який стався 06.11.2024 о 01.00 год. із поліцейським СРПП ВП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Синюком Дмитром Сергійовичем, у висновку якого підтвердити, що такий нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків, взявши зазначений випадок на облік.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що правова природа оскаржуваного позивачем акту спеціального службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним і скасування, у зв'язку із чим такі вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Отже суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У силу пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Абзацом десятим пункту 2 цього Порядку передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.
Відповідно до п. 5 розділу І Наказу МВС України від 05.10.2020 №705 "Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими" (далі - Наказ) спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ наказу за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Наказу керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов'язаний:
1) розглянути та затвердити акти за формою Н-1 не пізніше наступного робочого дня після їх підписання комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку;
2) ужити заходів щодо притягнення до відповідальності поліцейських (працівників), дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку (за їх наявності);
3) надіслати матеріали спеціального розслідування нещасного випадку не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження до сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України;
4) видати акт за формою Н-1 потерпілому поліцейському (членам його сім'ї чи уповноваженій ним особі) не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження;
5) видати протягом двох робочих днів після закінчення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку наказ про виконання запропонованих комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку заходів із запобігання подібним нещасним випадкам;
6) видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).
Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує результати проведеного відповідачем розслідування нещасного випадку, оформлені актом за формою Н-1/НПВ, з підстав їх необ'єктивності та невідповідності фактичним обставинам події, а також просить зобов'язати відповідача провести повторне розслідування.
При цьому висновки, викладені у зазначеному акті, стосуються визначення обставин настання нещасного випадку та встановлення його зв'язку з виконанням службових обов'язків поліцейського, що безпосередньо впливає на реалізацію позивачем передбачених законодавством гарантій та соціального забезпечення.
Таким чином, результати розслідування нещасного випадку можуть впливати на права та законні інтереси особи, а відтак не можуть розглядатися виключно як внутрішній службовий документ, позбавлений юридичного значення.
За таких обставин спір щодо правомірності складання та змісту акта розслідування нещасного випадку є спором у сфері публічно-правових відносин і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд також враховує при розгляді цієї справи висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені у постанові від 22.05.2024 у справі №227/2301/21, відповідно до яких рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов'язаний / не пов'язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення. Скасування акта має своїм наслідком проведення комісією повторного розслідування.
Суд також враховує висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 31.03.2020 у справі №823/1281/18, згідно яких, у випадку визнання судом протиправним службового розслідування чи акту, прийнятого за його наслідками, відновлення порушеного права особи можливе тільки шляхом проведення повторного розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку, з урахування висновків суду.
Висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваний акт не може бути предметом судового розгляду є помилковим, оскільки спір, який виник між сторонами, стосується реалізації відповідачем владних управлінських функцій під час проведення службового розслідування та оформлення його результатів, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі є помилковим.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.