вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 759/23297/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5783/2026Головуючий у суді першої інстанції - Бабич Н.Д. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
06 березня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість:
за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 2 626,28 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 443,84 грн., три відсотки річних в сумі 124,77 грн.;
за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 13 912,35 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 351,19 грн., три відсотки річних в сумі 660,93 грн.;
за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого опалення в сумі 9 093,99 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 536,88 грн., три відсотки річних 432,03 грн.;
за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 13 888,14 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 347,10 грн., три відсотки річних 659,78 грн.;
за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 14 728,23 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 997,80 грн., три відсотки річних 571,66 грн., пеню в розмірі 695,52 грн.;
за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 15 540,62 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 050,14 грн., три відсотки річних 583,52 грн., пеню в розмірі 709,95 грн.;
з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 475,34 грн. та з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 727,40 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання. Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою та є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 є споживачами послуг з надання теплової енергії та постачання гарячої води, які надаються КП «Київтеплоенерго».
Однак, відповідачі свої зобов'язання по оплаті послуг не виконують належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В подальшому, 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання до 01.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2025 позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 2626,28 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 443,84 грн., три відсотки річних в сумі 124,77 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 13 912,35 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2351,19 грн., три відсотки річних в сумі 660,93 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого опалення в сумі 9093,99 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1536,88 грн., три відсотки річних 432,03 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 13888,14 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2347,10 грн., три відсотки річних 659,78 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 14728,23 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1997,80 грн., три відсотки річних 571,66 грн., пеню в розмірі 695,52 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 15540,62 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2050,14 грн., три відсотки річних 583,52 грн., пеню в розмірі 709,95 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1475,34 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 727,40 грн.
Стягнуто з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі по 1514,00 грн.
Стягнути з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» витрати пов'язані з витребуванням доказів по 133,65 грн. (а.с. 43-46).
В апеляційній скарзі, відповідачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що їй на праві спільної часткової власності належить 15/100 квартири АДРЕСА_2 , а інша частина квартири - 85/100, належить її однорідному брату - ОСОБА_2 . Право власності на частку в квартирі було набуто на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.09.2008, який від імені ОСОБА_1 було підписано її матір'ю - ОСОБА_3 .
Вказує, що ОСОБА_3 , яка доводиться їй матір'ю, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті її матері, ОСОБА_1 було 12 років, у зв'язку із чим розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 615 від 18.09.2020 неповнолітній ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти та розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 915 від 30.12.2021, неповнолітній ОСОБА_1 було призначено піклувальника ОСОБА_4 .
З огляду на це вказує, що з моменту смерті її матері, будучи неповнолітньою особою, не могла самостійно проживати без догляду та допомоги дорослих за зареєстрованим місцем проживання, тому проживала за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає дотепер.
Посилається на те, що суду було відомо інформацію про її дату народження, яку суд першої інстанції до уваги не взяв, не встановив обсяг цивільної дієздатності усіх відповідачів у справі, не звернув уваги на те, що на момент виникнення заборгованості ОСОБА_1 була неповнолітньою, а тому обов'язок зі сплати спожитих комунальних послуг покладався на її матір, за її життя, відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості.
Разом з цим, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог.
Отже, рішення суду оскаржено лише відповідачкою ОСОБА_1 і фактично лише щодо задоволених позовних вимог до неї, а з огляду на відсутність у останньої повноважень діяти в інтересах ОСОБА_2 , оскаржуване рішення переглядається судом лише в цій частині.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 26.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Зазначені ухвали суду, разом із копією апеляційної скарги з доданими до неї документами було отримано КП «Київтеплоенерго» - 23.01.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_2 ухвали Київського апеляційного суду від 26.12.2025, разом із копією апеляційної скарги з доданими до неї документами, не отримав, з огляду на повернення до апеляційного суду конверту за закінченням терміну зберігання.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Київтеплоенерго» є правонаступником ПАТ «Київенерго», який визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.08.2018.
За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак, з 01.05.2018 надання послуг з постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою), починаючи з 01.11.2021 здійснюються на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постанови Кабінету Міністрів України № 830 « Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії від 21.08.2019.
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Позивачем на своєму веб-сайті були оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, а факт отримання послуг споживачами є свідченням повного і беззастережного акцепту умов договору.
Встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання, отже відповідачі, які зареєстровані у квартирі, розташованій у даному будинку, є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 - споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.
Позивачем щомісячно надаються відповідачам послуги, надсилаються платіжні документи, а відповідачі, у зв'язку із споживання послуг, зобов'язані оплатити їх вартість.
Разом з цим установлено, що позивач також набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Київтеплоенерго».
Надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується корінцями нарядів про включення та відключення будинку, довідкою про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ.
Так, правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 (в редакції Закону, чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина п'ята статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» були визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень цивільного законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК Української РСР.
Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є зареєстрованими у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , з 09.10.2008, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва (а.с. 5).
Згідно із п. 30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 162 ЖК УРСР передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як власники та споживачі послуг, які надавалися позивачем, своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого у них утворилася заборгованість у заявленому до стягненні розмірі, яку суд в повному обсязі стягнув з відповідачів, поклавши солідарний обов'язок з їх відшкодування на відповідачів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у періоди виникнення заборгованості, зокрема до 01.05.2018 та з 01.05.2018 по 31.10.2021, за які, у тому числі, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги, остання була неповнолітньою, що підтверджується витягом № 137168295 від 16.09.2025 з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Разом з цим, витяг містить відомості про те, що об'єкт житлового фонду перебуває на контролі у зв'язку із листом Служби у справах дітей та сім'ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про взяття на контроль та невчинення жодних дій без дозволу органів опіки та піклування на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 18.09.2020 № 615 про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 18.09.2020 № 615 про надання статусу дитини-сироти неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано ОСОБА_1 статус дитини-сироти у зв'язку із смертю матері-одиначки ОСОБА_3 (а.с. 65).
Розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.12.2021 № 915 про встановлення піклування та призначення піклувальника для неповнолітньої ОСОБА_1 , встановлено піклування над неповнолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено громадянина ОСОБА_4 піклувальником для неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Покладено відповідальність на піклувальника, громадянина ОСОБА_4 , за збереження житла за адресою: АДРЕСА_5 , де має власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 66-67).
Як передбачено ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо житлових приміщень не допускається. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав, інших прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
Відповідно до ст. 32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 177 СК України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Право батьків на управління майном дитини виникає на підставі прямої вказівки закону. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах неповнолітньої особи, яка є власником майна. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.
При цьому, згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового Кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Як вбачається з розрахунків заборгованості, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка виникла до 01.05.2018, з 01.05.2018 по 31.10.2021 та з 01.11.2021 по 31.08.2025.
Разом з цим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період до 31.08.2024 не досягла повноліття, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з неї на користь позивача заборгованості за вказаний період, а також нарахованих на вказану заборгованість інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також покладення обов'язку із відшкодування заборгованості по оплаті абонентського обслуговування, оскільки грошові зобов'язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у цей період повинні були виконуватися батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття нею цивільної дієздатності в повному обсязі.
Тому, колегія суддів вважає за можливим прийняти докази на підтвердження обсягу цивільної здатності ОСОБА_1 в період виникнення заборгованості, на стадії апеляційного перегляду справи, адже, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про наявність та розгляд даної справи, про що свідчить наявний у матеріалах справи конверт, повернутий до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 37).
Поряд з цим, у період з 31.08.2024 ОСОБА_1 набула повної цивільної дієздатності, а тому повинна нести відповідальність за несвоєчасну сплату спожитих житлово-комунальних послуг на рівні із іншими співвласниками. Проте, з огляду на відсутність в матеріалах справи відповідних розрахунків, зважаючи на обставини у даній справі, з яких суд апеляційної інстанції мав би можливість встановити точні дані для обрахування суми заборгованості в період з 31.08.2024 по 31.08.2025, а також з огляду на те, що в інший період виникнення заборгованості обов'язок зі сплати заборгованості мав би покладатися на батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) ОСОБА_1 , заявлені позовні вимоги до неї, за таких обставин, задоволенню не підлягають.
Не підлягає також задоволенню заява ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, з огляду на відмову в задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 по суті.
Отже, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів та враховуючи оскарження рішення лише ОСОБА_1 , права позивача підлягають захисту, шляхом стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані та фактично спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 87157 грн. 46 коп., адже жодних належних та допустимих доказів їх оплати ОСОБА_2 до суду надано не було.
Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Суд роз'яснює, що якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 87157 грн. 46 коп.
Також, слід зазначити, що з урахуванням положень п. 3 ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ: 40538421, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. площа Івана Франка, буд. 5) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 87 157 (вісімдесят сім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 46 (сорок шість) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ: 40538421, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. площа Івана Франка, буд. 5) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні заявлених позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова