Київський апеляційний суд
26 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
заявника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми «Електронний суд» апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2025 скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та зобов'язання вчинити дії, повернута.
Апеляційне провадження здійснюється за апеляційною скаргою заявника, зі змісту якої вбачається, що він просить ухвалу слідчого судді скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цього провадження 13.11.2025 визначено колегію у складі суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
До початку апеляційного розгляду ОСОБА_5 направив заяву про відвід колегії суддів, який обґрунтовує наявністю обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів, та нібито системні порушення ними норм процесуального права.
Так, у провадженні № 11-сс/824/1383/2026 (ЄУН 761/45897/25) суддя ОСОБА_1 06.01.2026 одноособово постановила ухвалу, хоча згідно з протоколом для розгляду судового провадження було визначено колегію у складі суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Тим самим, як вважає заявник, суддя порушила принцип «суд, встановлений законом».
Ця ж колегія суддів під головуванням судді ОСОБА_3 розглядала апеляційну скаргу ОСОБА_5 у провадженні № 11-сс/824/7628/2025 (ЄУН 761/26032/25). При цьому: протоколу автоматизованого розподілу у підсистемі ЄСІТС/АСДС у справі не існувало; судді здійснювали апеляційний розгляд за відсутності протоколу про передачу справи чи належного підтвердження складу суду, що є порушенням вимог ст.35 КПК України; рішення суду апеляційної інстанції були ухвалені без витребування матеріалів судового провадження, без аудиту реєстрації скарг і судді легітимізували відмову у судовому контролі щодо органу досудового розслідування, незважаючи на докази триваючої бездіяльності за ст.214 КПК України. Головуючий ОСОБА_3 в судовому засіданні поставив упереджене запитання: «По-вашому, які дії повинен зробити суд?», і ці дії та бездіяльність колегії створили реальний ризик denialof justice, що ставить під сумнів об'єктивність і неупередженість суддів.
Суддя ОСОБА_2 у провадженні № 11-кп/824/9027/2025 (ЄУН 757/52457/25-к) безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що нібито відсутній підпис апелянта і що неможливо ідентифікувати особу. У той же час, апеляційна скарга була підписана, що підтверджується листом ДП «Інформаційні судові системи» № 85/Т/11-30-26 від 06.01.2026, і була створена в ЄСІТС. Листом Верховного Суду матеріали цього судового провадження повторно витребувані, що має ознаки зволікання/неналежної організації документообігу, що ускладнює або блокує реалізацію права на касаційний перегляд.
Обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Твердження про порушення суддею ОСОБА_1 принципу «суд, встановлений законом», є надуманими, оскільки згідно з ч.4 ст.399 КПК України саме суддя-доповідач, а не колегія суддів, як вважає ОСОБА_5 , відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Що стосується провадження, яке розглядалось під головуванням судді ОСОБА_3 , то відсутність протоколу автоматизованого розподілу у підсистемі ЄСІТС/АСДС не означає, що такого протоколу немає, і суд апеляційної інстанції не розглядає апеляційні скарги без витребування матеріалів судового провадження з суду першої інстанції, в чому заявник може переконатись, ознайомившись з матеріалами справи. Щодо доводів, що колегія суддів розглядала апеляційну скаргу без аудиту реєстрації скарг, то незрозуміло, що ОСОБА_5 має на увазі під аудитом, якою нормою передбачено такий аудит, і чому судді повинні його здійснювати.
У той же час, незгода заявника з ухваленим в іншому провадженні судовим рішенням, що він вважає легітимізацією відмови у судовому контролі щодо органу досудового розслідування, його суб'єктивне відношення до запитань суду, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів.
Це ж саме стосується і незгоди з постановленою суддею ОСОБА_2 в іншому провадженні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, яку ОСОБА_5 має право оскаржити в касаційному порядку. При цьому судді колегії не мають жодного відношення до роботи канцелярії суду, яка направляє провадження до Верховного Суду.
Тож, заява про відвід не може бути задоволена.
На підставі викладеного, керуючись ст.81 КПК України, колегія суддів
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3