Єдиний унікальний номер справи № 757/1819/14-ц
Провадження №22-ц/824/2682/2026
03 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Яна Леонідівна, ОСОБА_6 , приватний нотаріус КМНО Черниш Юрій Володимирович, про витребування майна із чужого незаконного володіння,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 грудня 2025 року апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору та невідповідністю апеляційної скарги вимогам ст. 356 ЦПК України. Апелянту надано строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду. Роз'яснено, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій.
Пунктом 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що до обов'язків саме учасників справи (якими є сторони та треті особи) віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно супровідного листа від 30 грудня 2025 року, копія ухвали апеляційного суду направлялась на поштову адресу апелянта, зазначену в апеляційній скарзі, та отримана нею 09.02.2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином кінцевим днем для усунення недоліків особою, яка подала апеляційну скаргу, було 19 лютого 2026 року.
Однак станом на 03 березня 2026 року від апелянта не надходили документи на виконання вимог ухвали.
За час перебування справи в суді апеляційної інстанції апелянт жодним чином не цікавився станом апеляційної скарги, свої процесуальні обов'язки належно не реалізував, вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, тривала відсутність інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання правом на апеляцію.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на викладене, оскільки вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 30 грудня 2025 року апелянтом не виконано у встановлений строк, апеляційний суд вважає за можливе визнати апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року неподаною та повернути її особі, яка її подала.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Яна Леонідівна, ОСОБА_6 , приватний нотаріус КМНО Черниш Юрій Володимирович, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді
Т.О. Писана
К.П. Приходько