Справа №752/3467/21Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/457/2026Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
24 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021року та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження,
Вироком у кримінальному провадженні №42019100010006935ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, який має вищу економічну освіту, розлученого, працюючого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначенойому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 75 КК України звільненоОСОБА_7 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1 (один) рік.
Згідно з приписами ст. 76 КК України покладенона ОСОБА_7 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відмовлено узадоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення 75000,00 грн.моральної школи.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_11 визнано винуватим у використанні завідомо підробленого документа, за наступних обставин.
Так, 01.11.2019 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до Центру надання адміністративних послуг у приміщенні Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 42 з метою зміни реєстрації місця проживання свого малолітнього у сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Діючи умисно, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, що видається компетентним органом, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_7 подав уповноваженій особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації документи, необхідні для зняття себе та неповнолітнього ОСОБА_12 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (надалі по тексту - спірна квартира) та для наступної реєстрації себе та неповнолітнього ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема і заяву ОСОБА_9 про згоду матері на такі дії.
Зазначена заява фізично була оформлена як така, що виготовлена на спеціальному бланку нотаріальних документів ННТ з № 654496 з рукописним написом " ОСОБА_9 " та рукописним підписом у відповідній графі для ідентифікуючих даних заявника, також заява містила відомості про її посвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 03.04.2019, номер реєстрації в реєстрі нотаріальних дій - 473 (надалі по тексту - заява від 03.04.2019).
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/111-20/54774/ПЧ від 31.12.2020, що був складений за наслідками проведення почеркознавчої експертизи документа - заяви від 03.04.2019 про згоду матері на зняття з реєстрації неповнолітнього сина та наступну реєстрацію, рукописний напис " ОСОБА_9 " та підпис від імені ОСОБА_9 у графі "Підпис" виконані не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням її підпису.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, який виразився у використанні завідомо підробленого документа, що мало місце 01.11.2019 у м. Києві у приміщенні Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації по просп. Голосіївському, 42.
Не погоджуючись з вказаним вироком,представник потерпілої подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати частково та ухвалити новий вирок, яким задовольнити в повному обсязі пред'явлений цивільний позов, шляхом стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 моральну шкоду у сумі 75 000 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 30 000 гривень, в частині призначеного покарання залишити без змін.
Вважає, вирок суду надмірно м'яким та не стимулює засудженого до виправлення та заохочує до нових злочинів, ознаки каяття в діях обвинуваченого відсутні, він не визнав свою вину у вчиненні злочину та не забезпечив сина житлом, у додаткових витратах на його утримання участі не бере, не намагається відшкодувати потерпілій половину вартості проданої квартири, яка була їх спільною власністю та відшкодувати моральну шкоду.
Крім того, вказує, що відповідно до експертизи, яка проводилась щодо підпису належності потерпілій, зазначено, що підпис, який було проставлено на заяві-згоді про надання обвинуваченому дозволу на продаж спільної квартири, потерпілій не належить.
Захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі просить закрити кримінальне провадження №412019100010009635 від 14.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття провадження у справі у зв'язку з цим.
Потерпіла та її представник в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду не подавали.
Вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, які просили розглянути клопотання та задовольнити його, прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, роз'яснивши обвинуваченому наслідки задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
Згідно з приписами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як прямо передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Матеріалами кримінального провадження та вироком суду, який ухвалено щодо ОСОБА_7 , встановлено, що останній вчинив кримінальний проступок, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 358 КК України, 01.11.2019 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, за який санкцією статті передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до 2 років.
Отже з дня вчинення обвинуваченим зазначеного кримінального проступку і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Деснянського районного суду м. Києва від 19.05.2022 року скасовано із закриттям кримінального провадження, минув строк притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, у зв'язку з чим ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки захисник обвинуваченого подав про це відповідне клопотання, яке підлягає негайному розгляду.
Апеляційним судом відповідно до ст. 285 КПК України, ОСОБА_7 роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений надав свою згоду, підтвердивши, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що також надав свою згоду.
Також, суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності. У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Вказане узгоджується з позицією Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 справа №345/2618/16-к.
З'ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у її добровільності, відповідності обставинам справи і усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення, як обґрунтоване.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення перебігу строку давності, зокрема даних про вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи, що обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підстави для проведення судового провадження, що включає у себе, відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційних скарг.
З огляду на закриття кримінального провадження цивільний позов слід залишити без розгляду.
Також, суд, вирішує долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження під №12019100010009635 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України - закрити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
Речовий доказ, а саме: заяву серії ННТ 654496, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_13 від імені ОСОБА_9 від 03.04.2019 про згоду на зняття з реєстрації неповнолітнього сина, зареєстровану в реєстрі за № 473, поміщену до полімерного сейф пакету № 7022020, який зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12019100010009635 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження у розмірі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн 05 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя