Справа № 761/3486/26
Провадження № 1-кс/761/3387/2026
13 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023000000001132 від 06.07.2023,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023000000001132 від 06.07.2023.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному №42023000000001132 від 06.07.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2014 року після окупації російською федерацією (державою-агресором) Автономної Республіки Крим дотепер, діючи з корисливих мотивів всупереч діючого законодавства України, зважаючи на загальновідомий факт про відкритий повномасштабний напад рф після 24.02.2022, усвідомлюючи значення та наслідки, з метою вчинення тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, а саме вчинив провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, а саме: з незаконними органами влади російської федерації, створеними на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Після анексії військовослужбовцями рф АР Крим, для провадження господарської діяльності ОСОБА_4 з метою поліпшення логістичного сполучення військовослужбовців російської федерації на території АР Крим, виконує розпорядження самопроголошеного керівництва АР Крим.
З метою впровадження свого злочинного умислу ОСОБА_4 залучив підконтрольних йому осіб із числа родинного кола, а також інших громадян України, що перебувають на тимчасово окупованій території України АР Крим, серед яких: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ін.
Так, до афілійованих ОСОБА_4 комерційних структур які здійснюють підприємницьку діяльність на території АР Крим, з яких сплачуються відповідні податки та збори, відносяться: АО «Севастопольское управление дорожного строительства» (далі - АО «Севдорстрой») (ИНН 9102048128, КПП 910201001, ОГРН 1149102097902, АР Крим, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 62), АО «Юждорстрой» (ИНН 9102048128, КПП 910201001, ОГРН 1149102097902, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 10, будівлялітера А, офіс 23), ООО «КДС» (ИНН 910224430201, КПП 910201001, ОГРН 1149102117108, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 10, офіс 10), ООО «Автобаза №4» (ИНН 9102048953, КПП 910201001, ОГРН 1149102100036,АР Крим, м. Сімферополь, вул. генерала Васильєва, буд. 25, літ. О, оф. 1), ООО «ДСУ №45» (ИНН 910805176015, КПП 910801001, ОГРН 1149102100047,АР Крим, м. Феодосія, вул. Шосе Семферопільське, буд. 47), та ін.
Зокрема, ОСОБА_4 створив ООО «УПТК Молодежное», ОГРН 1149102032342, юридична адреса: АР Крим, м. Сімферополь, пгт. Комсомольске, вул. Внєшняя, 1, співзасновником якого з долею участі 98% виступив ОСОБА_6 .
При цьому, після початку відкритої збройної агресії російської федерації проти України, незважаючи на те, що Законом № 2198-ІХ від 14.04.2022 встановлено кримінальну відповідальність за пособництво державі-агресору, підприємства підконтрольні ОСОБА_4 пов'язаних з ним осіб продовжили господарську діяльність з державними установами держави агресора.
Зокрема, протягом 2022-2023 років ООО «УПТК Молодежное», ОГРН 1149102032342 уклало: контракт від 15.08.2022 з «Муниципальным бюджетным учреждением «Город» муніципального образования Городской округ Симферополь Республики Крым» суміші асфальтобетонної на суму 3 380 214,96 російських рублів. Контракт виконано; контракт від 25.10.2022 з «Администрацией Кировского района Республики Крым» бітуму нафтового на суму 5 506 159,56 російських рублів. Контракт виконано; контракт від 02.06.2023 з «Администрацией Кировского района Республики Крым по содержанию автомобильных дорог местного значения на територии муниципального образования Кировський район Республики Крым» на суму 15 297 163,57 російських рублів. Виконання до цього часу триває.
З метою приховування злочинної діяльності ОСОБА_4 отримав паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 від 29.11.2014, РНОКПП рф НОМЕР_2 .
Так, встановлено, що ОСОБА_4 та його родина наразі здійснюють контроль та ведення фінансово-господарської діяльності підприємств які належать ОСОБА_5 (є підсанкційною особою). Відповідно до відкритих джерел інформації, після анексії АР Крим в/с рф, ОСОБА_5 з вересня 2014 по вересень 2019 року обраний депутатом першого скликання від політичної партії фракції «единаяроссия», з вересня 2019 по теперішній час є діючим депутатом та член фракції «единаяроссия». Також, зазначена особа входить до складу комітетів «ГС РК», а саме: комітет з культури та питань охорони культурної спадщини та комітет з будівництва, транспорту та паливно-енергетичного комплексу. ОСОБА_5 в 2014 році нагороджений медаллю міністерства оборони рф «За возвращение Крыма», орден «За верность долгу» та в 2022 році отримав цінний подарунок від голови державної ради Республіки Крим. Крім цього, відповідно до відкритих джерел інформації, ОСОБА_5 підтримує збройну агресію рф проти України, шляхом підтримки в/с рф в лікувальних закладах АРК та привітаннями останніх зі святами.
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 наразі є власником діючого кар'єрного заводу ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3», що розташований на території Запорізької області.
З метою здійснення повного контролю за веденням фінансово-господарської діяльності на ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» ОСОБА_4 працевлаштував на посаду юриста ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_3 , уродженку м. Запоріжжя, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 , будучи діючим адвокатом (свідоцтво №001007 видане 28.02.2014) здійснює юридичний супровід ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3», як на території підприємства так і за її межами.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що юрист ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» ОСОБА_9 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відомості щодо права власності №451029439, приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2026 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання та вилучення документів, речей, предметів, а також знарядь кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, згідно переліку, що вказаний в зазначеній ухвалі суду.
27.01.2026 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон IPone 16 Plus, модель MXWV3SX/А, S/N: НОМЕР_4 ; ноутбук «LENOVO» V130-15IKB, модель 81HN, S/N: R90RYYG7; документи господарської діяльності ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».
27.01.2026 вказані вище предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42023000000001132 від 06.07.2023, оскільки вони були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а також містять на собі сліди вчинення протипранвої діяльності та відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням про арешт вилученого майна.
Прокурор про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, при цьому звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність.
Власник та/або представник вилученого майна в судове засідання не прибув, при цьому, прокурором надано відомості про те, що було повідомлено власника майна, вилученого під час проведення обшуку.
В той же час, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна на підставі наявних в розпорядженні слідчого судді документів, долучених до клопотання.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001132 від 06.07.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
27.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон IPone 16 Plus, модель MXWV3SX/А, S/N: НОМЕР_4 ; ноутбук «LENOVO» V130-15IKB, модель 81HN, S/N: R90RYYG7; документи господарської діяльності ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».
Постановою слідчого від 27.01.2026 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000001132 від 06.07.2023, - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведення 27.01.2026 обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон IPone 16 Plus, модель MXWV3SX/А, S/N: НОМЕР_4 ; ноутбук «LENOVO» V130-15IKB, модель 81HN, S/N: R90RYYG7; документи господарської діяльності ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя