Справа № 761/5136/26
Провадження № 1-кс/761/4403/2026
19 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100100000361 від 13.02.2026,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100100000361 від 13.02.2026.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026100100000361 від 13.02.2026, за підозрою ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.02.2026, приблизно о 22 год. 30 хв., але не пізніше 22 го. 39 хв. ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, 4, а саме у приміщенні готелю «Камелот», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час конфлікту, 12.02.2026, приблизно о 22 год. 30 хв. але не пізніше 22 год. 39 хв., за адресою: м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, 4, а саме у приміщенні готелю «Камелот», у ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжких тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.02.2026, приблизно о 22 год. 30 хв., але не пізніше 22 год. 39 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, 4, а саме у приміщенні готелю «Камелот», діючи умисно, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров'я, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс множинні удари руками та ногами в область голови, тобто в область тіла, де розташовані життєво важливі органи людини.
Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, перелом медіальної стінки правої орбіти, травматичне руйнування правого очного яблука з випадінням і втратою оболонок ока, забій і гематома м'яких тканин обличчя, відповідно довідки від 13.02.2026, виданої КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва».
В ході проведення огляду місця події, 13.02.2026 у приміщенні готелю «КАМЕЛОТ», за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 4, виявлено і вилучено:фрагмент тканини з плямами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; змиви з ручки вікна, який поміщено до паперового конверту.
13.02.2026 постановою слідчого Шевченківського УП ГУНП в
м. Києві вилучене в ході проведення огляду місця події майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
13.02.2026 ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
З метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, в зв'язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Слідчий, про дату та час розгляду клопотання повідомлялася належним чином, однак у судове засідання не з'явилася. Разом з тим, слідчий ОСОБА_8 , який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до суду із заявою про проведення судового розгляду у його відсутність.
Власник вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, не з'явився. При цьому, слідчим надано рапорт про те, що було повідомлено володільця майна про день та час судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна.
В той же час, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100100000361 від 13.02.2026, за підозрою ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
13.02.2026 в ході огляду місця події, у приміщенні готелю «КАМЕЛОТ», за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 4, виявлено і вилучено:фрагмент тканини з плямами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; змиви з ручки вікна, який поміщено до паперового конверту.
13.02.2026 постановою слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві зазначене майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
13.02.2026 ОСОБА_5 ) було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення огляду місця події цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100100000361 від 13.02.2026, - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 13.02.2026 в ході огляду місця події, у приміщенні готелю «КАМЕЛОТ», за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 4, майно, а саме на:фрагмент тканини з плямами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; змиви з ручки вікна, які поміщено до паперового конверту.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя