Справа № 761/5342/26
Провадження № 1-кс/761/4484/2026
20 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000838 від 02.07.2024,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 19.02.2026 надійшло клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000838 від 02.07.2024.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№42024000000000838 від 02.07.2024, за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 362 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування зокрема встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 362 КК України, заподіяли Білоцерківській міській територіальній громаді Київської області збитків у сумі 390 000 грн.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна нерухомого майна, належного підозрюваній ОСОБА_3 .
Перевіривши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, прокурором зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано.
Так, відповідно до матеріалів клопотання, прокурор обґрунтовує правову підставу для накладення арешту майна в кримінальному провадженні № 42024000000000838 від 02.07.2024, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
В той же час, прокурором до клопотання про арешт майна не долучено цивільного позову у кримінальному провадженні № 42024000000000838 від 02.07.2024, а також даних про наявність потерпілих, зокрема постанови слідчого, прокурора про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та/або пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні.
При цьому, відсутність вказаних процесуальних документів перешкоджають слідчому судді переконатись у дотриманні правової процедури прокурором при зверненні з вказаним клопотанням.
Положеннями ч.6 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження..
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000838 від 02.07.2024, подано без додержання вимог ст.171 КПК України, а тому вказане клопотання необхідно повернути прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
За таких обставин, керуючись ст.ст.170-172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000838 від 02.07.2024, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя