П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2641/25
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
повний текст судового рішення
складено 27.11.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання нарахувати та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
22.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (надалі відповідача) подав до Одеського окружного адміністративного суду, на виконання ухвали від 23.10.2025, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №420/2641/25.
Позивач повідомив суд першої інстанції про повне виконання судового рішення, а саме нарахування та виплату грошових коштів в розмірі 300823,91 грн. з утриманням з вказаної суми обов'язкових податків та зборів ( ПДФО - 18% - 70322,47 грн, військовий збір - 5% - 19534,02 грн), які перераховані на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 платіжною інструкцією від 03.11.2025 року №5869.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025, був прийнятий звіт НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про результати виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №420/2641/25 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025 року.
Також цією ухвалою суд першої інстанції встановив НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №420/2641/25 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025 року - протягом 1 (один) місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цій ухвалі.
Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по справі №420/2641/25 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08 вересня 2025 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо не виконання апелянтом в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року. Так, апелянт, з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №358/10023/16-ц, вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що утримання з присудженої виплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, свідчить про неповну виплату присудженої позивачу суми коштів- середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04 лютого 2024 року по 04 серпня 2024 року.
Також апелянт посилається на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 в цій справі, в якій апеляційний суд, скасовуючи окрему ухвалу суду першої інстанції, встановив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року виконані фактично в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 27.11.2025 - без змін, посилаючись на те, що конкретно визначена апеляційним судом у постанові від 08.09.2025 сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні так і не була виплачена відповідачем в повному обсязі, що свідчить про неповне виконання судового рішення, а відтак суд першої інстанції правильно надав відповідачу додатковий строк для подання звіту.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи, в тому числі електронних, вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, був задоволений позов ОСОБА_1 :
- визнана протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 03.02.2024 по 30.11.2024 включно, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 частково задоволена апеляційна скарга НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ):
- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року скасоване в частині, якою зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 03.02.2024 по 30.11.2024 включно, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;
- ухвалене в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 03.02.2024 по 30.11.2024 включно, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 - задоволені частково;
- стягнуто з НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.02.2024 до 04.08.2024 в сумі 390680,40 грн (триста дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят гривень 40 копійок);
- в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - залишене без змін.
В частині стягнення Одеським окружним адміністративним судом 16.10.2025 був виданий виконавчий лист №420/2641/25.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2025, за заявою позивача, був встановлений судовий контроль та зобов'язано відповідача протягом тридцяти днів з дати набрання чинності цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №420/2641/25 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення.
05.11.2025 відповідач фактично виплатив позивачу 300823,91 грн на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025. При цьому відповідач утримав з суми 390680,40 грн, яка підлягала стягненню за постановою апеляційного суду 70322,47 грн. податку на доходи фізичних осіб (18%) та 19534,00 грн. військового збору (5%).
22.11.2025 25й прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (надалі відповідача) подав до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №420/2641/25, додавши відповідні докази, а саме: копію платіжної інструкції від 03.11.2025 №5869, копію довідки від 14.11.2025 №750, щодо сум нарахованих на виконання рішення суду у справі №420/2641/25 та сум утриманих податків та зборів з цієї нарахованої на виконання судового рішення суми.
Постановляючи ухвалу від 27.11.2025 про прийняття звіту та встановлення додаткового часу на подання звіту, з урахуванням висновків суду, суд першої інстанції виходив з того, що замість стягнутої постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025 року 390680,40 грн. було сплачено 300823,91 грн. з утриманням 70322,47 грн. податку на доходи фізичних осіб (18%) та 19534,00 грн. військового збору (5%), що свідчить про часткове виконання судового рішення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин виконання судових рішень та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд зазначає таке.
За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 373 КАС України).
Відповідно до ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (ч. 1 ст. 382-2 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту (ч. 1 ст. 382-3 КАС України).
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (ч. 11 ст. 383-3 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, звіту про виконання судового рішення та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, невиконанням в повному обсязі, на думку суду першої інстанції, є утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору, з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка була стягнута з відповідача на користь позивача, постановою апеляційної інстанції від 08.09.2025 в цій справі.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги щодо невиконання в повному обсязі постанови апеляційного суду від 08.09.2025 (фактична виплата 05.11.2025 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 300823,91 грн, утримання 70322,47 грн податку на доходи фізичних осіб (18%) та 19534,00 грн військового збору (5%), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 162.1, п. 162.1.3 ст. 162 ПК України (тут і надалі в редакції чинній станом на 05.11.2025) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи - резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених, зокрема, п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Так, п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Разом з тим, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
За приписами пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України, а платниками цього збору особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України
При цьому, з 01.12.2024 ставка військового збору для платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 ПК України, становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України).
Враховуючи викладене, позивачу, вже звільненої з військової служби, дохід у вигляді виплати на виконання рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця, був нарахований податковим агентом за рішенням суду, яке набрало законної сили 08.09.2025, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (5%) на загальних підставах.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, щодо не виплати в повному обсязі присудженого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки вчинення апелянтом, як податковим агентом, дій з утримання податків і зборів, передбачене податковим законодавством та не потребує додаткового дублювання у судовому рішенні.
За наведених обставин, колегія суддів встановила, що постанова апеляційного суду в цій справі від 08.09.2025 виконана фактично та в повному обсязі, а проведені позивачу виплати, здійснені апелянтом з дотриманням норм податкового законодавства (з утриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору), що є підставою для прийняття звіту без встановлення додаткового часу для виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню в частині, якою апелянту встановлений новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №420/2641/25 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025 року.
Керуючись ст. ст. 242, 294, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 383 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити.
Скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року в частині встановлення НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нового строку для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №420/2641/25 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/2641/25 від 08.09.2025.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія