Справа №:755/2825/26
Провадження №: 1-кс/755/827/26
"27" лютого 2026 р. місто Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100040000457 від 21 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України,-
в провадження Дніпровського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100040000457 від 21 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Відповідно до статті 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого - слідчого суддю ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що відділенням розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 12026100040000457 від 21 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Так, 20 лютого 2026 року, близько 09 год. 55 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в районі перехрестя вул. Остафія Дашкевича та вул. Чорних Запорожців в місті Києві, не впорався із керуванням транспортного засобу, виїхав на тротуарну доріжку праворуч, де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до медичного закладу КНП «КМКЛ ШМД» міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що автомобіль марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ «Балістика», яке зареєстроване за адресою: м. Київ вул. Героїв Севастополя, 5/а.
В ході проведення огляду місця події 20 лютого 2026 року з місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено транспортний засіб марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 та доставлено для зберігання на територію ВП 2 Дніпровського УП ГУНП у місті Києві за адресою: м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-а.
Також, з урахуванням того, що транспортний засіб «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, постановою начальника відділення СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 від 21 лютого 2026 року його визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Крім того, у даному кримінальному провадженні, з метою отримання доказової інформації, пов'язаної з здобуттям додаткових доказів, направлених на повне, об'єктивне та неупереджене розслідування всіх обставин кримінального провадження, наявна необхідність призначення низки судових експертиз, у тому числі предметом дослідження в яких є транспортний засіб, у зв'язку з чим наявна необхідність у накладенні арешту на тимчасове вилучене майно.
Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення належних та допустимих з ним слідчих дій та інших заходів, тому прокурор звернувся до суду з указаним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання з наведених мотивів.
Власник майна - представник ТОВ «Балістика» будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду клопотання до суду не надходило.
Згідно з положеннями частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність власника майна.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Клопотання подано прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 . У ньому зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог статті 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування № 12026100040000457 від 21 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що була вчинена дорожньо-транспортна пригода з потерпілими особами, тому транспортний засіб марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Постановою начальника відділення СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 від 21 лютого 2026 року, транспортний засіб марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною другою статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільноне безпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цьогоКодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно частини першої статті 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурором зазначено, що арешт на вилучене майно необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучений автомобіль, має значення речового доказу у розумінні статті 98 КПК України, а саме являється матеріальними об'єктом, який міг зберегти на собі його сліди, може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, прокурором ОСОБА_3 доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучений автомобіль марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже вони відповідають ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
При цьому, слід звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Також слід роз'яснити, що відповідно до статті 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання.
На підставі наведеного та, керуючись статтями 98,170-173,175,208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100040000457 від 21 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме натранспортний засіб марки «Nissan NV 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Балістика», що зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5/а, який був вилучений під час проведення огляду місця події 20 лютого 2026 року за адресою: м. Київ, перехрестя вул. Остафія Дашкевича та вул. Чорних Запорожців та поміщений на територію ВП 2 Дніпровського УП ГУНП в місті Києві, з метою забезпечення, в тому числі й збереження, речового доказу, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядженням вказаного майна.
Копію ухвали направити прокурору для виконання та для відома власнику майна.
В силу статті 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснююється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клоптання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обгрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 годин 30 хвилин 03 березня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1