06 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27975/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати незаконною та протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення з військового обліку як визнаного непридатним до військової служби, та невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку як визнаного непридатним до військової служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції позивачем до П'ятого апеляційного адміністративного скеровано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду скаржник вказує про отримання оскаржуваного судового акту із затриманням, так як мали місце відключення світла.
Надаючи оцінку таким доводам ОСОБА_1 щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, слід зазначити таке.
Право на апеляційне оскарження гарантовано статтею 293 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Справу №420/27975/24 Одеським окружним адміністративним судом розглянуто в порядку письмового провадження 20.01.2026.
Тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 19.02.2026.
Натомість, дану апеляційну скаргу ОСОБА_1 по пошті до П'ятого апеляційного адміністративного суду скеровано лише 01.03.2026, тобто після закінчення установленого законодавчими приписами процесуального строку.
При цьому, відхиляються доводи скаржника про те, що оскаржуваний судовий акт ним отримано із затриманням, так як мали місце відключення світла, оскільки позивачем не вказано коли саме ним отримано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25.
До того ж, слід вказати, що в межах досліджуваного періоду відключення світла не були постійними та занадто тривалими, а тому не могли вплинули на строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, слід врахувати, що жодних доказів на підтвердження наведених скаржником підстав, з якими він пов'язує поважність причин пропуску процесуального строку, до матеріалів апеляційної скарги не додано.
Досліджувану заяву скаржника обґрунтовано лише загальновідомими обставинами без конкретизації (з наданням підтверджуючих доказів та матеріалів), що саме перешкоджало йому своєчасно подати до суду апеляційної інстанції дану апеляційну скаргу.
Натомість, означеного недостатньо для доведення поважних причин, які унеможливлювали своєчасне вчинення необхідних дій для оскарження в апеляційному порядку судового акту.
Скаржником не доведено вчинення усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Натомість, в апеляційній скарзі позивачем на наявність таких обставин не вказує.
Отже, за наслідком дослідження доводів ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суддя-доповідач дійшов висновку, що вони є необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено та до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання до апеляційного суду даної скарги.
Відтак, викладені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі є неповажними.
Також, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Натомість, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заначено дати отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Згідно із п.2 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Однак, позивачем до апеляційної скарги не додано її копію з письмовими матеріалами для відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням вищевикладеного апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку, вказати дату отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а також надати копію апеляційної скарги з письмовими матеріалами для відповідача.
Керуючись ст.ст.169, 287, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач
Визнати вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25 неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25 відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/27975/25 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, вказати дату отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а також надати копію апеляційної скарги з письмовими матеріалами для відповідача.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій