Номер провадження 2/754/6363/26
Справа № 754/3465/26
Іменем України
06 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві про скасування арешту з майна та заборони його відчудження, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві про скасування арешту з майна та заборони його відчудження, який накладений постановою про арешт майна 6-408/16 від 04.09.2001 року Державною виконавчою службою у Ватутінському районі міста Києва.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У разі, якщо арешт майна проводився державним або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.09.2001 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ватутінського управління юстиції накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 .
В межах виконавчого вказаного провадження ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження в статусі боржника.
Таким чином, сторона виконавчого провадження не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19; у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18; у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20.
Однак, у цьому випадку ОСОБА_1 , будучи стороною виконавчого провадження, у якому накладено спірний арешт, здійснює захист своїх цивільних прав, пред'являючі позов про скасування арешту на майно, що не відповідає закону.
Згідно зі ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, які мають розглядатись в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (Розділ VII ЦПК України), суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за вказаним позовом.
Водночас, суд роз'яснює позивачу, що з вказаними вимогами він має право звернутися до суду в порядку ст. 447 ЦПК України зі скаргою на рішення державного виконавця.
Керуючись ст.ст. 186, 447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві про скасування арешту з майна та заборони його відчудження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення чи складання повного тексту шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/
Повний текст ухвали суду складено 06.03.2026 року.
Суддя Буша Н.Д.