П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 340/3169/25
Категорія: 111020300 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:04.11.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року Головне управління (далі - ГУ) ДПС у Кіровоградській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 603 543,73 грн. на користь Кропивницької міської ТГ.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 603 543,73 грн., який виник внаслідок не сплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128 в сумі 179 698,31 грн. по терміну сплати 21.01.2023 р., податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2023 року №120318-2408-1128 в сумі 206 653,06 грн. по терміну сплати 01 вересня 2023 р., податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128-UA35040210000014072 в сумі 217 192,36 грн. по терміну сплати 02 серпня 2024 року. Оскільки сума податкового боргу не сплачена відповідачем добровільно, просить стягнути його в судовому порядку.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до паспорту громадянина України, довідки про реєстрацію місця проживання від 14 вересня 2017 року, даних Єдиного державного демографічного реєстру з 14 вересня 2017 року і по теперішній час зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 . В той же час, податкові повідомлення-рішення від 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128, від 17 травня 2023 року №120318-24-08-1128, від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128- НОМЕР_1 були помилково направлені контролюючим органом на адресу: АДРЕСА_2 Отже, в даному випадку дані податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися належним чином врученими відповідачу в силу приписів п.58.3 ст. 58 ПК України, у зв'язку з чим визначені за ними грошові зобов'язання не є узгодженими та не є податковим боргом в розумінні ПК України.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ГУ ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що За фізичною особою ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) рахується податковий борг по ОРЕНДНІЙ ПЛАТІ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ (код класифікації доходів бюджету 18010900) в сумі 603 543,73 грн. У зв'язку з цим ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) як до фізичної особи про стягнення податкового боргу. Рішення/податкова вимога надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Отже, податкові повідомлення - рішення №577714-2408-1128 від 16 вересня 2022 року, №120318-24-08-1128 від 17 травня 2023 року, №61266-2408-1128-UA35040210000014072 від 29 квітня 2024 року.
Апелянт зазначає, що надіслані відповідачу за останнім відомим його місцезнаходженням, при цьому податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі та вручені відповідно до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника податків (ДРФО) наявних у контролюючого органу на дату звернення з позовом, місцем проживання фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) є - АДРЕСА_2 . З цього приводу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 лютого 2023 року (справа №420/26492/21) прийшов до висновку, що контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника та/або розшукувати місцезнаходження платника податку та_не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Отже, колегія суддів зазначила, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилались контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою відповідача та вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення "відсутністю платника податків за вказаною адресою", а тому сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку.
Разом з тим, Одеським окружним адміністративним судом взагалі залишено поза увагою той факт, податкова вимога від 22 грудня 2018 року за №147408-52 направлена платнику засобами поштового зв'язку (на адресу: АДРЕСА_1 ) не отримана платником та вважається врученою 27 січня 2019 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Кіровоградській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
01 вересня 2010 року між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі №209 про передачу в оренду земельної ділянки площею 2109,57 кв.м, під розміщення комплексу дорожнього сервісу, яка знаходиться по вул. Короленка, 2-в в м. Кіровограді, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно 25 листопада 2023 року
На підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128, яким відповідачу нараховано грошові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік у сумі 179698,31 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2023 року №120318-2408-1128, яким відповідачу нараховано грошові зобов'язання з орендної плати за 2023 рік у сумі 206653,06 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128-UA35040210000014072, яким відповідачу нараховано грошові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік у сумі 217 192,36 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені ОСОБА_1 рекомендованими листами на адресу: АДРЕСА_2 , та повернулися до контролюючого органу з відмітками "за закінченням терміну зберігання".
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт узгодження грошових зобов'язань, нарахованих ОСОБА_1 згідно податкових повідомлень-рішень від 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128, від 17 травня 2023 року №120318-2408-1128, від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128-UA35040210000014072, внаслідок чого вони не набули статусу податкового боргу, що в свою чергу виключає наявність підстав для звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу. З огляду на викладене, позовні вимоги ГУ ДПС у Кіровоградській області не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ПК України, Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог ст.36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Положеннями пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З даних правових норм слідує, що на платників податків покладено обов'язок сплати у встановлені строки грошових зобов'язань, в тому числі визначених контролюючим органом. У разі не сплати у встановлені строки грошових зобов'язань, контролюючим органам надано право на звернення до суду з позовом про їх стягнення, але тільки у разі набуття ними статусу податкового боргу, тобто узгодженості в установленому ПК України порядку.
З матеріалів справи слідує, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 603543,73 грн., який виник внаслідок нарахування відповідачу грошових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб за податковими повідомленнями-рішеннями від 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128, від 17 травня 2023 року №120318-24-08-1128, від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128-UA35040210000014072.
Колегія суддів зазначає, дослідженню в даному випадку є питання узгодженості нарахованих за даними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань, оскільки контролюючим органом направлено податкові повідомлення-рішення на адресу АДРЕСА_2 , в той час як місце реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 .
Пунктом 45.1 статті 45 ПК України встановлено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п.п.42.1, 42.2, 42.3, 42.5 ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно п.70.1 ст. 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
Відповідно пп.70.2.4 п.70.2 ст. 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація, зокрема, місце проживання.
Згідно п.70.7 ст.70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підставами для внесення змін до облікових даних платника податків згідно п.66.1 ст.66 ПК України є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг про відкриття (закриття) рахунків платників податків та інформація емітентів електронних грошей про відкриття (закриття) електронних гаманців платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.
Відповідно до п.66.2 ст.66 ПК України внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень п.5 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386 (далі - Порядок №1386) Мін'юст та ДМС подають щомісяця до 10 числа (у разі наявності технічної можливості - щоденно) ДПС інформацію про внесення до відповідних реєстрів або зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату і місце народження, місце проживання, громадянство, серію та номер свідоцтва про народження, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ), у тому числі: реєстраційні дії щодо декларування та реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії (за наявності) та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ;
Пунктом 68.1 статті 68 ПК України передбачено, що технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у день проведення реєстраційної дії повинен передати до інформаційних систем контролюючих органів відомості, документи, запити, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Аналіз даних правових норм свідчить про те, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Місце проживання платника податків - фізичної особи вноситься до облікової картки, а у разі зміни місця проживання фізична особа повинна повідомити про це контролюючий орган.
Невиконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну місця проживання позбавляє його можливості посилатися на обставини невручення йому відповідних документів, якщо буде встановлено, що такі документи були направлені на визначену платником податків при взятті його на облік адресу.
При цьому, податкове повідомлення-рішення вважається, серед іншого, належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128, від 17 травня 2023 року №120318-24-08-1128, від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128-UA35040210000014072, якими відповідачу нараховано грошові зобов'язання з орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки направлено на адресу АДРЕСА_2 .
В той же час, згідно паспорту громадянина України з безконтактним носієм 000960694, дата видачі - 08 вересня 2017 року, довідки про реєстрацію місця проживання, даних з Єдиного державного демографічного реєстру з 14 вересня 2017 року місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на момент направлення відповідачу вищевказаних податкових повідомлень-рішень місцем проживання відповідача було АДРЕСА_1 , а не АДРЕСА_2 , про що було відомо позивачу, оскільки:
- ГУ ДПС у Кіровоградській області податкова вимога форми "Ф" від 22 грудня 2018 року №147408-52 направлялася саме за адресою: АДРЕСА_1 ;
- у долученій до позовної заяви позивачем обліковій картці ОСОБА_1 зазначено відомості про зміну місцезнаходження (місця проживання) з 30 березня 2018 року на АДРЕСА_1 ;
- ГУ ДПС у Кіровоградській області двічі зверталося до Одеського окружного адміністративного суду з позовними заявами про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу (справи №420/11896/20, №420/16355/21) за інші періоди і однією з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог слугувало саме направлення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень не за адресою місця проживання відповідача.
З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів констатує, що ГУ ДПС у Кіровоградській області було відомо про зміну місця проживання ОСОБА_1 ще з 2018 року на АДРЕСА_1 , тоді як податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу АДРЕСА_2 , тобто не за місце проживання відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення не вручені в установленому ПК України порядку, а визначені за ними грошові зобов'язання не є податковим боргом, так як не узгоджені в порядку, визначеному ПК України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року у справі №826/11455/15.
За таких обставин, колегія суддів констатує факт неузгодженості грошових зобов'язань, нарахованих ОСОБА_1 згідно податкових повідомлень-рішень від 16 вересня 2022 року №577714-2408-1128, від 17 травня 2023 року №120318-2408-1128, від 29 квітня 2024 року №61266-2408-1128-UA35040210000014072, внаслідок чого вони не набули статусу податкового боргу, що в свою чергу виключає наявність підстав для звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу, що вірно встановлено судом першої інстанції
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 березня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.