02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 757/10044/25-ц
провадження № 2-др/753/8/26
"30" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - Скрипчука Микити Євгеновича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу за наслідком розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни про стягнення заборгованості за договором про надання послуг -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.11.2025 позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задоволено. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором у розмірі 3 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 968,96 грн..
05.01.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. До заяви представник позивача долучив: копію договору про надання правової допомоги №2502/25-1 від 25.02.2025 року; копію акту приймання - передачі наданих послуг від 02.01.2026 року та докази направлення заяви іншій стороні.
06.01.2026 представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Документи сформовано в системі «Електронний суд».
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.01.2026 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Каліушка Ф.А.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з таких підстав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами другою, третьою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже за загальним правилом питання про розподіл судових витрат має вирішуватися судом одночасно з ухваленням рішення по суті позовних вимог, при цьому законодавець передбачив можливість розгляду цього питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених умов, а саме: неможливості подання доказів розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Водночас, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, зазначено, що:
«у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не містить (а. с. 1-3 виділених матеріалів). Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі».
Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п'ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду.
Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 13.02.2024 у справі №757/33206/22.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що у першій заяві по суті - позовній заяві та у подальших заявах, а саме відповіді на відзив, представником позивача не зазначено про те, що позивач поніс або очікує понести витрати на правову допомогу.
Окрім того, у позовній заяві вказано, що дійсна позовна заява подається представником ОСОБА_1 - адвокатом Скрипчуком М.Є., який діє на підставі договору про надання правової допомоги №250/25-1 від 25.02.2025, при цьому до позовної заяви його не додано.
Разом з тим, жодних даних про наявність поважних причин, які перешкоджали поданню відповідних доказів до прийняття судового рішення, зокрема, договору про надання правової допомоги №250/25-1 від 25.02.2025, який був доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення, дана заява не містить.
За таких обставин, встановивши не зазначення в першій заяві по суті про понесені витрати на правову допомогу та відсутність обґрунтування представником відповідача поважності причин не подання до закінчення розгляду справи доказів, що підтверджують понесені відповідачем судові витрати, суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
На підставі викладеного та керуючись стст. 246, 141, 183 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяву представника позивача ОСОБА_1 - Скрипчука Микити Євгеновича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу за наслідком розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лищук Людмили Анатоліївни про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.