ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1458/26
провадження № 2/753/5320/26
"05" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 цивільну справу № 753/1458/26 передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
За положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг цього документа.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 7.2 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Допустимо використовувати шрифт розміром 8-12 друкарських пунктів для друкування реквізитів «Довідкові дані про юридичну особу», «Код юридичної особи», «Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо. Для друкування реквізиту «Назва виду документа» можна використовувати розріджений шрифт розміром 14-16 друкарських пунктів.
Однак як встановлено судом, надані копії документів до позову, а саме: копії повідомлення від 31.05.2021 про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "АК "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення є нечитабельними, з них неможливо встановити реквізити та зміст через дрібний шрифт та якість сканованих копій, що в подальшому позбавляє суд можливості дослідити такі копії в якості доказів. Варто зауважити, що дані документи, серед іншого, є суттєвими та одними з основних доказів, які позивач надає в обґрунтування заявлених позовних вимог та має значення для вирішення даного спору по суті.
Разом з тим, на підтвердження позовних вимог позивач надав до позову Статут, проте документ додано не в повному обсязі, а фрагментарно, п'ять аркушів. Зазначив такий додаток до позовної заяви: "8. Належним чином завірена копія витягу зі статуту ПрАТ "АК "Київводоканал". При цьому, відсутні підстави вважати копію цього документу витягом із документу, оскільки він належним чином як витяг не оформлений.
Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.
Згідно з п. 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було долучено пакет документів у копіях, які разом прошито та на зворотній стороні останнього аркушу не проставлено посвідчувальний напис із зазначенням «Згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано», кількість аркушів, підпис уповноваженої особи, дата засвідчення.
Таким чином, позивач долучив до позовної заяви копії документів у порушення вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що додатки до позову для відповідачів не посвідчені, відповідно до вимог приписів статті 95 ЦПК України.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати судукопію повідомлення від 31.05.2021 про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "АК "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення належної якості, копію Статуту позивача або належним чином оформленого витягу з цього документу, а також копії позовної заяви з додатками, засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 95, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: