ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1618/26
провадження № 2/753/5464/26
про повернення позовної заяви
"05" березня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 75 824,38 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2026 року заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
10 лютого 2026 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надати підтвердження надсилання позовної заяви з додатками відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням вимог частини першої статті 177 ЦПК України).
Згідно з довідкою про доставку електронного документу, ухвалу суду від 13 лютого 2026 року АТ «Акцент-Банк» доставлено до електронного кабінету 17 лютого 2026 року.
Згідно із ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги, що встановлений судом строк для усунення недоліків, з урахуванням правил статті 124 ЦПК України щодо обчислення процесуальних строків, закінчився, позивач станом на 05 березня 2026 року не усунув недоліки відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва 13 лютого 2026 року.
Як передбачено частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали про залишення позову без руху, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з доданими до неї документами.
Керуючись ст. 124, ч. 3 ст. 185, 272, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Суддя Олександр ЯКУСИК