ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4261/26
провадження № 1-кс/753/635/26
"03" березня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12026100020000659, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Побережка Богуславського району Київської області, громадянина України, неодруженого, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 (далі по тексту - ОСОБА_5 , підозрюваний).
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026100020000659 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В клопотанні зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 28.02.2026, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, побачив раніше невідомого йому ОСОБА_7 , який йшов в напрямку зупинки громадського транспорту неподалік магазину «Велмарт» та утримував при собі на плечах рюкзак. Розуміючи що у рюкзаку можуть знаходитись цінні речі, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, а саме рюкзака ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 почав слідувати за ОСОБА_7 з метою підбору найбільш сприятливого місця та часу вчинення злочину, пройшов за ОСОБА_7 до зупинки громадського транспорту «Велмарт» де вони разом зайшли до маршрутного таксі №513.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 , знаходячись позаду ОСОБА_7 , під час зупинки маршрутного таксі на зупинці «Інститут» що розташована по вул. Бориспільська, 5 в м. Києві, штовхнув потерпілого в результаті чого останній випав з автобусу, а сам в цей час, шляхом ривка відкрито викрав рюкзак який знаходився на правому плечі ОСОБА_7 вартістю 500 гривень, в якому знаходився мобільний телефон марки «Redmi 7» вартістю 1000 гривень, з сім-карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_1 яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, паспорт громадянина України на ім'я потерпілого та два свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів «Daewoo Nexia» та «Volkswagen Caddy» які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
У подальшому, ОСОБА_5 , чітко усвідомлюючи той факт що його дії носять відкритий характер для потерпілого, не відмовляючись від злочинного умислу утримуючи в руках викрадений рюкзак з місця вчинення злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_5 , завдав матеріального збитку ОСОБА_7 на загальну суму 1500 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду;незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав захисника.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, суд встановив такі обставини.
В провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100020000659 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
01.03.2026 р. о 12 год. 30 хв. ОСОБА_5 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.03.2026 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. (ч.2 ст. 194 КПК України)
Причетність підозрюваного до інкримінованих йому злочинів підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2026;
- протоколом огляду місця події від 28.02.2026;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;
- рапортами;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.
У разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, раніше судимий.
Вищевказані дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання вказують на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, ступінь яких є досить високим.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
З урахуванням сукупності встановлених обставин, а саме: вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; конкретних обставин, характеру і суспільної небезпечності інкримінованих йому злочинів; суворості можливого покарання; його негативної репутації, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти вищенаведеним ризикам, для забезпечення виконання процесуальних рішень, суд дійшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, чинити перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Дія ухвали про тримання під вартою закінчується 29.04.2026 року.
У разі внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_5 зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
На строк до 29.04.2026 року року покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорт для виїзду за кордон), інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дарницьку окружну прокуратуру міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 04.03.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1