ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24872/25
провадження № 2/753/1034/26
18 лютого 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сирбул О. Ф.
за участю секретаря Парубець А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі по тексту-позивач, ТОВ «Ковальська-Житлосервіс») звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі то тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 17 232,22 грн, яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 15 193,54 грн, 3% річних у розмірі 535,89 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 1 502,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Як власник квартири і споживач житлово-комунальних послуг, відповідач зобов'язаний брати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території та в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» здійснює експлуатацію будинку по АДРЕСА_2 . Внаслідок несплати вартості житлово-комунальних послуг за період з лютого 2022 року по 31.10.2025 у відповідача утворився борг у розмірі 15 193,54 грн. Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язаний сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової у розмірі 1502,79 грн та 3% річних у розмірі 535,89 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2025 провадження по справі відкрито, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
27.01.2026 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
28.01.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 28.01.2026 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Судове засідання відкладено для повторного виклику відповідача.
17.02.2026 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
18.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила задовольнити позовну заяву.
18.02.2026 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, за змістом яких та вказала, що від відповідача надійшли грошові кошти у сумі 8 150,00 грн з зазначенням платежу "за комунальні послуги", а тому першочергово оплату було зараховано в поточний місяць, що настає для внесення оплати, а нажлишок коштів зараховується в погашення заборгованості за попередні місяці (періоди), відтак погашення заборгованості за здійснення поточних оплат зараховано наступним чином: за листопад 2025 нараховано 1 194,36 грн, сплачено 1 450,00 грн, що є погашенням заборгованості за жовтень 2025 у розмірі 255,64 грн; за грудень 2025 нараховано 1 194,36 грн, сплачено 1 700,00 грн, що є погашенням заборгованості за жовтень 2025 у розмірі 505,64 грн; в січні 2026 нараховано 1 194,36 грн, сплачено 5 000,00 грн, що є 1 194,36 грн оплата за січень 2026, погашенням заборгованості у розмірі 3 805,64 грн за попередній період серпень 2025 та частково погашено заборгованість у розмірі 1 064,92 грн, залишок боргу за серпень 2025 становить 129,44 грн; в лютому 2026 нараховано 1 194,36 грн, сплачено 2 350,00 грн, 1 194,36 грн оплата за лютий 2026 та погашення заборгованості за попередній період у розмірі 2 230,64 грн.
У судове засідання 18.02.2026 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» як суб'єкт господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів, на підставі наказу ПАТ "Завод ЗБК ім С. Ковальської" № 213/1 від 03.10.2016, акту приймання-передачі житлового комплексу на обслуговування від 03.10.2016, розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 776 від 28.11.2016, розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 788 від 05.12.2016 здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , та надає його мешканцям житлово-комунальні послуги.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 70,2 кв. м., житловою площею 38,3 кв. м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 26.06.2017, а відтак вона є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою (а. с. 8).
10.07.2017 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 600125 про компенсацію витрат на утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт (а. с. 10-14).
Предметом договору є забезпечення позивачем належних умов проживання відповідачу, утримання будинку і прибудинкової території, інженерного обладнання індивідуального теплового пункту (ІТП) відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством та управління ним, організацію контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території будинку, а відповідач компенсуд позивачеві понесені витрати, в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території, обслуговування системи відео нагляду на прибудинковій території та домофону, інженерного обладнання ІТП пропорційно до загальної площі квартири у розмірі та у строки, встановлені Договором, а також витрати на електропостачання, з урахуванням показань квартирних засобів обліку у розмірі згідно із тарифами, встановленими відповідно до законодавства у галузі житлово-комунального господарства (зокрема, надання та споживання житлово-комунальних послуг), у строках та на умовах, передбачених Договором.
З наданого позивачем розрахунку, вбачається, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за надані їй житлово-комунальні послуги, у розмірі 15 193,54 грн за період з лютого 2022 року по 31.10.2025.
За приписами статей 319, 322 ЦК України, власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стаття 12 якого визначає, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та витрати на оплату комунальних послу стосовно пропорційно до його частки співвласника.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрата (частина 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004.
Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"№ 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Підпункти 1, 10 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV, частини 1 статті 64 Житлового кодексу України, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тарифи на житлового-комунальні послуги, які надаються (надавались) позивачу для будинку АДРЕСА_2 , формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Розпорядженням КМДА № 1444 від 15.11.2017, встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 , який є обов'язковим для сплати відповідачем у розмірі 6,35 грн за 1 кв. м. загальної площі квартири за місяць, а з листопада 2019 - 6,07 грн за 1 кв. м.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування рішення наданий позивачем розрахунок, як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі відповідачем квартири.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з початку користування цими послугами.
За положенням статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.
Відповідач не виконав грошове зобов'язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з наданим позивачем розрахунком індекс інфляції складає 1 502,79 грн та 3 % річних у розмірі 535,89 грн.
З урахуванням наданого представником позивача актуального розрахунку заборгованост і після проведених відповідачем часткових оплат, суд прийшов до висновку, що наданий позивачем розрахунок здійснений за правильною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, стороною відповідача не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.
Отже, на підставі наведених позивачем доводів і аргументів та оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, які вона сплачувала в неповному розмірі з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи, що положення ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 812,56 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 281,354 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (місцезнаходження: вул. Єлизавети Чавдар, 3, м. Київ, 02072, код ЄДРПОУ 32912720) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 276,62 грн, індекс інляції у розмірі 1 502,79 грн, 3% річних у розмірі 535,89 грн, а всього стягнути 10 315,30 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (місцезнаходження: вул. Єлизавети Чавдар, буд. 3, м. Київ, 02072, код ЄДРПОУ 32912720) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 812,56 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: