ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21671/25
провадження № 3/753/393/26
"02" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопрушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 04 вересня 2025 року орієнтовно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1 проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 випустив собаку породи "Німецька вівчарка" у громадському місці без повідка та намордника, в результаті чого собака покусав собаку ОСОБА_2 та її чоловіка спричинивши тілесні ушкодження, чим порушив вимоги правил утримання собак та котів в м. Києві та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та суду показав, що того дня він не міг випустити собаку, оскільки перебував на роботі. Увечері приїхавши додому, йому дружина розповіла, що коли вони повернулися додому і донька заїжджала автомобілем у двір, поблизу їхнього двору проходив чоловік у червоній футболці із собакою без повідка та ця собака забігла до них у двір і їхній пес по кличці "Нік" вирвавшись із вольєру накинувся на цю собаку. Більш детально описати події він не може, оскільки присутнім на місці події не був. Крім того, зазначив, що собака належить його синові, який купив собаку, однак невдовзі був призваний на військову службу, тому документи прийшлось оформлювати на його ім'я.
Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що коли вони з донькою під'їхали до воріт свого будинку, вона помітила чоловіка у червоній футболці, який прогулювався із собакою. Вона зайшла у двір, закрила собаку у вольєр і відкрила ворота, щоб донька заїхала. Закриваючи ворота, чоловік із собакою порівнялися з їхнім двором і його собака забігла до них у двір. Їх пес вискочивши із вольєра накинувся на чужого собаку. Вона з донькою та власник собаки намагалися їх розтянути. На команди собаки не реагували. Потерпілий намагаючи звільнити свою собаку, засунув у пащу їхньому собаці свою руку, сподіваючи, що останній відпустить його собаку. Потім, вона взяла шланг з водою і направила потік води на собак, таким чином їхній пес відпустив чужого і останній побіг. Слідом за чужим собакою побіг і потерпілий. Через два дні потерпілий із своєю дружиною приїхали до них та просили надати інформацію стосовно їхньої собаки, чи робили прививки, тоді вона перший раз побачила потерпілу ОСОБА_4 .. Вони надали всю запитувану ними інформацію. Приблизно через два тижні, знову приїжджала дружина потерпілого та надавала їм свої витрати, які вона понесли через інцидент та хотіла, щоб ОСОБА_1 відшкодував суму понесених витрат, а саме 20 000 гривень. Однак ОСОБА_1 пояснив, що сума для нього дуже велика та собака не його, а синова, наразі син проходить військову с лужбу.
Свідок ОСОБА_5 будучи допитаною в судовому засіданні суду показала, що близько 17:00-17:30 вона разом із ОСОБА_3 приїхала з роботи та під'їхала до воріт. Попросила маму відкрити їх. У цей час по вулиці йшов чоловік із маленькою собакою. Коли мама відкривала ворота, собака цього чоловіка забігла до їхнього двору. Їх собака Нік, який був у вольєрі, вибив хвіртку та накинувся на маленьку собаку. Вона з мамою намагалися відтягнути ОСОБА_6 , чоловік - свою собаку. Чоловік також просунув руку в пащу їхньому собаці, щоб розтиснути хватку. Мама облила ОСОБА_6 водою зі шланга, після чого він відпустив собаку. Чоловік забрав її та пішов. Крім того, свідок ОСОБА_5 суду зазначила, що під час події вона не бачила дружини чоловіка, останній був сам.
Представник ОСОБА_1 адвокат Омельчук С.Л. просив звернути увагу суду на те, що в матеріалах справи наявні підписи ОСОБА_1 , однак письмові пояснення, які містяться в справі, складені не ним і виконані не його почерком. Фактично працівники поліції відібрали лише підпис, а сам текст пояснень був оформлений у відділку поліції. ОСОБА_1 повідомляв, що не був присутній на місці події та не бачив обставин, про які зазначено в матеріалах справи. Учасниками події були його дружина та донька. Собаку він не випускав. Також просив звернути увагу, що хоча закон може не зобов'язувати власника собаки відповідної породи тримати її на повідку, тварина повинна перебувати під контролем власника. У даному випадку собака іншої сторони забігла на чуже подвір'я. Якби цього не сталося, подія б не відбулася.
Крім того, у протоколі зазначена потерпіла ОСОБА_4 .. Разом з тим, жоден із присутніх її не бачив і не знає такої особи. Вказані в матеріалах пояснення від її імені про нібито присутність при події не відповідають дійсності, що підтверджується показаннями свідків.
Обставини, викладені працівниками поліції в матеріалах справи, не відповідають фактичним обставинам.
ОСОБА_1 не був присутнім на місці поді, а в цей час перебував на роботі.
Враховуючи викладене, просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Будичи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що у даній події тілесні ушкодження отримав її чоловік, у нього зламано два пальці руки. Також тілесні ушкодження отрималає собака, власницею якої вона є.
У день події вони приїхали до мікрорайону Бортничі . Чоловік пішов із собакою на прогулянку до озера, а вона припаркувавши автомобіль, пішла йому назустріч. Коли наблизилась, побачила, що біля одного з будинків відбувається конфлікт і впізнала свого чоловіка. У цей момент одна з жінок поливала водою собак зі шланга. Згодом вона побачила, як її собака вирвалася та підбігла до неї вся в крові. Вона перебувала у шоковому стані, взяла собаку та негайно поїхала до ветеринарної клініки, де перебувала приблизно до 21:00. Ветеринар повідомив про необхідність перевірки собаки на сказ, оскільки чоловікові у разі відсутності підтвердження вакцинації іншої собаки мали проводити відповідні щеплення. Після цього вони звернулися до власників іншої собаки з проханням надати документи про вакцинацію від сказу. Документи їм надали. Увесь цей час собака проходила лікування, а чоловік звернувся до лікарні, де йому діагностували ускладнення (абсцес) та підтвердили переломи пальців.
ОСОБА_1 на місці події вона не бачила. Там були її чоловік із собакою та дві жінки. Безпосереднього моменту нападу вона не бачила, однак бачила наслідки, свою собаку в крові та чула крики.
Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що у день події він разом із дружиною та собакою Еріком приїхав до Бортничів до знайомої. Він пішов вигулювати собаку, а з дружиною домовився, що вона припаркує автомобіль та піде йому назустріч. Повертаючись провулком Франка, він побачив, як з воріт будинку №12-В виїжджає автомобіль, після чого з двору вибігла німецька вівчарка та накинулася на його собаку. Він намагався дати команди, відійти та розминутися, однак вівчарка не реагувала і схопила Еріка за шию. Він намагався розняти собак, притискав вівчарку, намагався розтиснути їй щелепи, унаслідок чого отримав укуси та травми пальців. Лише після того, як одна з жінок облила собаку водою зі шланга, вівчарка відпустила Еріка .
Вони негайно поїхали до ветеринарної клініки. У собаки були численні укуси, черепно-мозкова травма та крововиливи. Йому надали першу медичну допомогу. Наступного дня його стан погіршився, з'явився набряк, підвищилась температура, пальці втратили рухливість. У лікарні діагностовано абсцес та переломи двох пальців, накладено гіпс, він перебував на лікарняному три тижні.
Вони неодноразово зверталися до власників вівчарки з вимогою надати документи про вакцинацію від сказу. Спочатку документи не надавалися. Згодом було надано ветеринарний паспорт, у якому вакцинація була прострочена. Результати аналізу на сказ передали лише через тиждень, вони виявилися негативними.
На місці події ОСОБА_1 він не бачив, були дві жінки. Поліцію одразу не викликали, оскільки перебували у шоковому стані та терміново рятували собаку.
З метою відшкодування витрат на лікування (близько 20 000 грн) його дружина звернулася до власника собаки, однак він запропонував 2 000 грн та порадив якщо її не влаштовує така сума звертатися до суду. Після цього вони звернулися до поліції.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Дослідивши дані, які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, копії медичних документів, поясненях отриманих в судовому засіданні, довідці із місця роботи ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП "поза розумним сумнівом" не доведена в судовому засіданні, оскільки згідно довідки наданої з місця роботи ОСОБА_1 , останній 04.09.2025 року з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв перебував на своєму робочому місці. Крім того, відсутність ОСОБА_1 під час події зазначеної у протоколі ВАД №741223 підтверджується показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також показами потерпілого ОСОБА_8 , який під час судового засідання підтвердив, що на місці події ОСОБА_1 не було - були дві жінки, а тому слід констатувати, що будучи відсутнім на місці події ОСОБА_1 не міг вчинити активні дії які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме випустити собаку породи "Німецька вівчарка" у громадському місці без повідка та намордника, в результаті чого собака покусав собаку ОСОБА_2 та її чоловіка спричинивши тілесні ушкодження, із цих же підстав слід зробити висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, і провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст.122-2, 245, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КпАП України закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: