ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26774/25
провадження № 2/753/6347/26
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
від ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи визначено суддю Котенко Р. В. як головуючу у справі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування юридичних осіб або прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб - сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно зі статтею 14 Цивільного процесуального кодексу України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Разом з тим подана позовна заява з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Крім того, у разі подання позовної заяви в паперовій формі зазначені відомості підлягають обов'язковому зазначенню також і щодо позивача.
Також, згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачка, звернувшись до суду, однією з вимог у позові просить суд визначити місце проживання дитини з матір'ю після розірвання шлюбу.
Тобто, беручи до уваги зазначені вище норми чинного законодавства України, позивачка звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, які, відповідно, порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачем.
Разом з тим, позовна заява містить лише виклад обставин, що стосуються вимоги про розірвання шлюбу. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з нею, у позові не вказані, докази, що підтверджують ті чи інші обставини щодо вказаної вимоги - не зазначені.
З огляду на вказане, постає питання щодо наявності між позивачем та відповідачем взагалі спору щодо місця проживання їх дитини.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи наведене, позивачем не обґрунтовані підстави об'єднання в одному провадженні позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині розірвання шлюбу, так як для вирішення питання про місце проживання дитини, зокрема, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання про те, з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу, якому передує збір ряду документів, обстеження органом опіки та піклування житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, що може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог.
Щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу окремо.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач заявляє дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Водночас до позовної заяви долучено докази сплати судового збору лише за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1 211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7КВ2-324К-2211-Р6В1 від 09 грудня 2025 року.
За таких обставин вимоги процесуального закону щодо належного оформлення позовної заяви, а також обов'язку зі сплати судового збору у встановленому законом розмірі позивачем не дотримано.
Щодо строку на усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, на виконання вказаної ухвали суду позивачу необхідно:
- надати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- податидо суду позовну заяву у новій редакції у відповідній кількості учасників справи та суду, в якій позивачеві необхідно окрім обставин, що спонукали позивача висунути вимогу про розірвання шлюбу, також викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про визначення місця проживання дитини разом з неюта зазначити докази на підтвердження кожної обставини, обґрунтувати необхідність розгляду обох позовних вимог в одному провадженні тощо;
- надати докази сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн за другу вимогу немайнового характеру за реквізитами Дарницького районного суду м. Києва, розміщеними на офіційному вебпорталі судової влади України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Котенко