Справа № 709/272/26
3/709/155/26
06 березня 2026 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 лютого
2026 року серії ВАД № 983943 ОСОБА_1 10 лютого 2026 року близько 20:50, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, у зв'язку з чим вона почувалася приниженою та психологічно ображеною. За такі дії ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи останній повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик SMS-повідомленням, яке не доставлено, про що свідчить відповідна довідка. У зв'язку з цим судове засідання відкладено на 06 березня 2026 року для виклику ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 06 березня 2026 року ОСОБА_1 вину заперечив і пояснив, що того вечора між ним його співмешканкою ОСОБА_2 дійсно мала місце побутова сварка, яку спровокувала остання, оскільки перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Під час тієї сварки ОСОБА_2 також ображала його нецензурними словами. При цьому він не виганяв її з помешкання, а казав «якщо їй щось не подобається, то вона може йти». Такі пояснення він надавав поліцейським, проте вони не взяли їх до уваги. В протоколі про адміністративне правопорушення він розписувався там, де йому сказали поліцейські. Повідомив, що протягом спільного проживання ОСОБА_2 постійно вживала алкоголь, а після тієї сварки з ним більше не проживає, проте періодично пише йому у додаток «Viber» повідомлення образливого характеру.
Потерпіла ОСОБА_2 у судові засідання 26 лютого та 06 березня 2026 року не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена шляхом надсилання повідомлення на особистий номер телефону у додаток «Viber», про що свідчить відповідна довідка.
Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Пункт 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає психологічне насильство як домашнє насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні адміністративні матеріали містять, зокрема такі документи:
- протокол про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2026 року серії ВАД № 983943, де викладено обставини події, що мала місце 10 лютого 2-26 року за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 1);
- рапорт про надходження виклику ОСОБА_2 на лінію 102, згідно з яким
10 лютого 2026 року надійшло повідомлення, що співмешканець вчиняє насильство та користується коштами заявниці (а.с. 2);
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10 лютого 2026 року, де потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 10 лютого 2026 року близько 20:50 її співмешканець ОСОБА_1 чинив стосовно неї домашнє насильство, а саме ображав її нецензурною лайкою, принижував її та погрожував фізичною розправою (а.с. 3);
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 10 лютого 2026 року про те, що 10 лютого 2026 року близько 20:50 вона вживала спиртні напої та у неї з її співмешканцем ОСОБА_1 виник конфлікт на ґрунті фінансових та побутових відносин, після чого останній почав грубо виражатися нецензурною лайкою, ображати її та виганяти із будинку, чим чинив стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру (а.с. 5);
- копію термінового заборонного припису від 10 лютого 2026 року серії АА
№ 456304, згідно з яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою собою строком на 10 діб з 22:00 10 лютого 2026 року до 22:00 20 лютого 2026 року (а.с. 10).
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від
14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази «поза розумним сумнівом» не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП.
Так, з долучених до адміністративних матеріалів доказів та наданих у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснень у їх сукупності вбачається, що між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 мала місце взаємна побутова сварка, дії учасників якої, не можуть бути розцінені судом як вчинення домашнього насильства, оскільки не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП.
При цьому суд бере до уваги, що потерпіла ОСОБА_2 на виклики суду двічі не з'явилася, безпосередньо суду жодних пояснень, які могли б сприяти у встановленні об'єктивної істини, не надала, а також не спростувала пояснення ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У ст. 62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладенн, маючи обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП, які тлумачаться на його користь, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
При цьому вилучений у ОСОБА_1 стартовий пістолет «Stalker» 918-UK TR-2023 слід повернути власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 173-2, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Влучений стартовий пістолет «Stalker» 918-UK TR-2023 - повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Чубай