05 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27197/24 (суддя Рябчук О.С., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27197/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №160/27197/24, яке набрало законної сили 06.03.2025 р, позов ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із шести мінімальних пенсії за віком та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР починаючи з 01.07.2021 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
09.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27197/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №160/27197/24 з поданням Відповідачем звіту.
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року по справі № 160/27197/24 проведено перерахунок його пенсії з 01.07.2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р( ІІ)/2021.
Проте, на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із 6 мінімальний пенсій за віком станом на 2021 (1854 грн), однак станом на 2025 мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн. Відтак розмір пенсії на виконання рішення суду, на думку заявника, має становити 14450,70 грн ( 14166 ( 6*2361) + 284,70).
Отже, ОСОБА_1 , вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року по справі № 160/27197/24 не була виконано в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27197/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що аналіз резолютивної частини рішення суду та наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судовим рішенням, є обраними судом видом захисту порушеного права позивача. Суд задовольнив позовні вимоги позивача, обравши спосіб захисту на якому наполягав позивач.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком для розрахунку пенсії та загальний розмір пенсії після перерахунку не були предметом спору та докази стосовно зазначеного судом при винесенні рішення не досліджувалися. Правових висновків щодо розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується для розрахунку, та про розмір пенсії після перерахунку рішення суду не містить.
Не погодившись з цією ухвалою позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. у справі №160/27197/24.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач має право на встановлення судового контролю у справі, у разі наявності ризику щодо невиконання судового рішення. Зазначає, що непогоджуєтся з діями Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розрахунку його пенсії, без врахування збільшення розміру мінімальної пенсії в 2025 році.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №160/27197/24, яке набрало законної сили 06.03.2025 р, позов ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із шести мінімальних пенсії за віком та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР починаючи з 01.07.2021 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
24.01.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом засобами поштового зв'язку видано виконавчий лист № 160/27197/24.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 р. у справі № 160/27197/24 перераховано розмір пенсії ОСОБА_1 у розмірі 11408,70 грн.
На думку заявника на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії виходячи із 6 мінімальний пенсій за віком станом на 2021 (1854 грн), однак станом на 2025 мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн. Тому розмір пенсії на виконання рішення суду має становити 14450,70 грн (14166 ( 6*2361) + 284,70).
Вважаючи протиправними такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно невиконання рішення суду, позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контроля.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Отже, використання передбачених статтею 382 КАС України інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду у відповідній справі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у справі № 160/27197/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та, зокрема, зобов'язав Головне управління ПФУ у Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР починаючи з 01.07.2021 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд першої інстанції надаючи аналіз резолютивній частини рішення суду та наведених процесуальних норм обґрунтовано зазначив, що вони дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судовим рішенням, є обраними судом видом захисту порушеного права позивача.
Водночас, розмір мінімальної пенсії за віком для розрахунку пенсії та загальний розмір пенсії після перерахунку не були предметом спору та докази стосовно зазначеного судом при винесенні рішення не досліджувалися. Правових висновків щодо розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується для розрахунку, та про розмір пенсії після перерахунку рішення суду не містить.
Відновлення порушеного права позивача відбулось обраним позивачем способом захисту, а саме: шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР починаючи з 01.07.2021 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини які було вирішено судом при розгляді справи № 160/27197/24 не поширювались на 2025 рік, та не стосувалися правовідносин щодо розрахунку пенсії позивача, з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком у 2025 році у розмірі 2361 грн, який просить врахувати позивач шляхом встановлення судового контролю.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/27197/24 та зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.
Суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27197/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 05 березня 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва