05 березня 2026 року справа № 160/10556/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №160/10556/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №160/10556/25.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області отримано 30 грудня 2025 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку копії рішення в електронний кабінет скаржника, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 02 березня 2026 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
При цьому, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник вказує на неможливість сплати судового збору по причині відсутності фінансування та звільнення головного бухгалтера, у якої були наявні усі ключі доступу до платіжніх систем та Казначейства України.
Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В свою чергу, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини організації трудового процесу в межах одного державного органу та визначення відповідальних осіб є суб'єктивними, та, відповідно, не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливають на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Суд зазначає, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.
Натомість, скаржник посилаючись на неможливість сплати судового збору по причині відсутності фінансування та звільнення головного бухгалтера, жодним чином не обґрунтовує неможливість здійснення функцій головного бухгалтера його заступником.
При цьому, на підтвердження відсутності фінансування на сплату судового збору, скражником не було надано виписок по рахунках, зокрема, з яких сплачується судовий збір за період з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і додати звернення з апеляційною скарго.
За таких обставин, суд вважає неповажними причини пропуску Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №160/10556/25.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення.
З КП "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що апеляційну скаргу Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області подано на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року у справі №160/10556/25.
Однак, у тексті поданої апеляційної скарги скаржником було зазначено Луганський окружний адміністративний суд.
У зв'язку з чим, скаржнику необхідно подати апеляційну скаргу із правильним зазначенням найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення у справі №160/10556/25.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції чинній на час подачі позовної заяви) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року становив 3028,00 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 1211,20 грн. (3028 х 0,4) та, в свою чергу, ставка судового збору при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить 1816,80 грн. (1211,20 грн. х 150%).
Разом з цим, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі, то в силу положень ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" для ставки судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, а тому за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1453,44 грн.
Однак, скаржником не надано, документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1453,44 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _______ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, враховуючи те, що апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області подана в електронній формі через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» до неї застосовуються вимоги як до документу поданого в електронній формі.
Відповідно до частини 8 статті 44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В свою чергу, використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 29 вказаного Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
При цьому, частиною 9 статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак, скаржником не надано доказів надсилання, поданої апеляційної скарги, іншим учасникам справи, а саме позивачу, шляхом надсилання такої апеляційної скарги в паперовій формі саме листом з описом вкладення.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної скарги апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, в якій правильно зазначити найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення у справі №160/10556/25, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, якщо такі є, документу про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі, та докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №160/10556/25.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №160/10556/25 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, в якій правильно зазначити найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення у справі №160/10556/25, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, якщо такі є, документу про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі, та докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чепурнов Д.В.