Справа № 707/2780/25
Провадження № 2/700/220/26
05 березня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №№ 707/2780/25, провадження №2/700/220/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А H О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 3653238 від 21.09.2021р. в розмірі 74500,00 грн., понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн., з підстав невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3653238 відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 10000 грн, строком на 30 днів з 21.09.2021 року, дата повернення 21.10.2021, комісія за надання кредиту 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 4500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна базова процентна ставка за користуванням кредитом 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом , яка нараховується у випадку продовження строку кредитування.
28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема до відповідача за договором №3653238.
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 3653238.
Відповідач належним чином свої зобов'язання не виконує, в результаті чого розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача, становить 74500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 64500 грн.
Ухвалою судді Лисянський районний суд Черкаської області від 05.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не прибув, в позовній заяві вказав про слухання справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить такі задовольнити.
Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відзив до суду не подавав.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані у справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, встановив, що 21.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір №3653238, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 10000 грн, строком на 30 днів з 21.09.2021 року, дата повернення кредиту - 21.10.2021, комісія за надання кредиту 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 4500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна базова процентна ставка за користуванням кредитом 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом , яка нараховується у випадку продовження строку кредитування.
ТОВ «МІЛОАН» виконав умови договору та надав відповідачу кредит на суму 10000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 74500,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 64500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.
Згідно зі статтею 154 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 155 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно зі ст.ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти. В порядку передбаченом умовами договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, сформованою ТОВ «МІЛОАН», станом на 20.12.2021 у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 45500 грн, з яких 10000 грн за тілом кредиту 35500 грн за процентами (а.с. 98-99). Відсотки нараховані за період - 90 днів.
28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема до відповідача за договором №3653238.
Згідно витягу з додатку 3 до договору факторингу № 28-12/2021-72 реєстр боржників до договору факторнигу ТОВ «МІЛОАН» відступає ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до умов договору факторингу право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема, за кредитним договором № 3653238 від 21.09.2021, укладеним із ОСОБА_1 , за яким сума основного боргу 10000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 35500,00грн., загальна сума заборгованості станом на 28.12.2021 року становить 45500,00 грн.
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 3653238.
Згідно витягу з додатку 3 до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 р. ТОВ «Вердикт Капітал» відступає ТОВ «Коллект Центр» відповідно до умов договору право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема, за кредитним договором № 3653238 від 21.09.2021р укладеним із ОСОБА_1 , за яким сума основного боргу 10000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 64500,00грн., всього загальна сума заборгованості станом на 10.03.2023 року становить 74500,00 грн.
Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором про споживчий кредит № 3653238 від 21.09.2021 був погоджений сторонами та становив 30 днів з нарахуванням 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Після того сторони не укладали договір про продовження строку дії договору і не погоджували строк кредитування.
Пунктом 2.3. Договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п.п. 2.3.1.).
Згідно з п. 2.3.1.1. Договору пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі сайт товариства) за посиланням https:// miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.
Пунктом п. 2.3.1.2. Договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6. Договору.
Розділ 2.3 Договору (пролонгація на стандартних (базових) умовах) є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и), щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 ЦК України, і яка(і) полягає(ють) у:
а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил;
б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору (п. 2.3.2 Договору).
Згідно п.2.4.2 договору, якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3 та п. 2.3 цього Договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п. 3.2.5 Договору.
За правилами п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника зі сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Слід також зауважити, що у відповідності до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, зазначений позивачем у позові розрахунок заборгованості не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за договором споживчого кредиту в сумі 74500 грн.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Оскільки первісним кредитором не було передано фактору розрахунок заборгованості боржника на момент передання права вимоги за договором про споживчий кредит № № 3653238 від 21.09.2021 щодо нарахування відсотків, суд вважає за можливе, визначити розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит на момент його укладання, та який узгоджений між первісним кредитором та відповідачем, становить 14500 грн. за період з 22.09.2021 по 21.10.2021, виходячи з розрахунку: 10000 грн. (залишок тіла кредиту) х 1,5% (відсоткова ставка) х 30 днів (строк позики).
Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника (п. 2.2.1 договору) за змістом укладеного договору, пов'язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.3 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2021 за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений п. 1.3 договору строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених п. 2.2.1 договору (сплати комісій за продовження дії договору) є неправомірною поведінкою, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 30-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі, встановленому договором.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього. Отже, строк позики є таким, що закінчився, як і право відповідача законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога про стягнення процентів за користування позикою за межами строку встановленого договором є необґрунтованим. До стягнення підлягають проценти нараховані з 22.09.2021 по 21.10.2021, сума до сплати по відсотках: 4500,00 грн.
Таким чином, розмір заборгованості складає 14500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Стаття 1082 ЦК України зобов'язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 10-03/2023/01 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитним договором № 3653238 від 21.09.2021 року, тому новий кредитор набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за спірним кредитним договором.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також, суд враховує, що безпосередньо укладений між сторонами договір про споживчий кредит, підписаний сторонами, містить строк повернення кредиту (користування ним), чітко зазначено порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобовязань за договором.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору про споживчий кредит, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором про споживчий кредит №3653238 від 21.09.2021 у сумі 14500,00 гривень 00 копійок, що складається з: 10000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 4500,00 гривень 00 копійок - заборгованості за відсотками.
Таким чином, враховуючи виниклі між сторонами правовідносини, оцінюючи докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.
Згідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Так, суду наданий договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; Заявку на надання юридичної допомоги №219 від 02.06.2025 року та Витяг з Акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року, відповідно до яких Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надано ТОВ «Коллект Центр» наступну правову допомогу: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години вартістю 4000 грн., підготовка пропозицій тривалістю 3 години вартістю 6000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 5 години вартістю 15000,00 грн.
Суд, оцінюючи розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката вважає, що витрачений Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» час у 10 годин на правову допомогу не в повній мірі відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг виходячи з наступного.
Так, надання усної консультації з вивченням документів, підготовка пропозицій, до суду є складовими подачі позовної заяви та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга.
З урахуванням встановлених судом обставин реальність наданих адвокатських послуг та з урахуванням складності справи буде становити: з подачі позовної заяви 15000 грн (5 год. х 3000 грн.)
За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 471,40грн. (2422,40 грн. х 19,46%), а також витрати на правову допомогу в розмірі 2919,00 грн. (15000 грн. х 19,46%)
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити часково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3653238 від 21.09.2021 у загальному розмірі 14500,00 (чотирнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 471,40 грн (чотириста сімдесят одна гривня 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2919,00 грн (дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул.Мечнікова,3 офіс 306 м.Київ, ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія БЕСАРАБ