03 березня 2026 року справа 280/7305/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Личкатій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2025 (суддя Конишева О.В.) про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування окремих пунктів довідки про проведення повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік
ОСОБА_1 20.08.2025 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому вказує, що 09.12.2010 призначена на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. Згідно розпорядження голови Верховного Суду від 27.04.2022 відряджена та працює суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. Вона отримала довідку №363 від 16.05.2025 про проведення повної перевірки її щорічної декларації за 2023 рік, з окремими висновками якої не погоджується. ОСОБА_1 просить визнати протиправними і скасувати підпункти 1.1, 1.2 пункту 1, пункти 2, 3 розділу ІІІ описова частина», пункт 4.1 розділу IV висновки довідки №363 від 16.05.2025.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2025 провадження у справі закрито. Суд послався на висновок Верховного Суду в постанові від 23.11.2023 у справі №520/25012/21 що довідка про результати проведення повної перевірки, може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи. Якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо тому що надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до відповідальності. Суд першої інстанції зазначив, що за результатами розгляду оскаржуваної довідки складений висновок, який надісланий до НАБУ. В подальшому НАБУ повідомило ОСОБА_1 про внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000304 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального Кодексу України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить дану ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зокрема просить врахувати висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 23.03.2023 у справі №160/4098/22, що довідка НАЗК про проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосується прав, обов'язків, охоронюваних законом інтересів особи, спір щодо скасування такої довідки є спором у сфері публічно-правових відносин та підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. На переконання представника позивачки, наявність кримінального провадження не є перешкодою вирішення спору в порядку адміністративного судочинства.
Надаючи оцінку законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.
Позивачка просить визнати протиправними і скасувати такі пункти довідки №363 від 16.05.2025 про результати повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 :
- підпункт 1.1 пункту 1 розділу ІІІ: суб'єкт декларування не відобразила відомостей про домоволодіння площею 148' 2м2 реєстраційний номер 1499115621104 та земельну ділянку, на якій воно розміщене площею 540м2 кадастровий номер 2110400000:01:013:0041 за адресою за адресою АДРЕСА_1 , які належать на праві користування згідно договору оренди від 10.10.2023, власниками яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (мати суб'єкта декларування). Вказаний об'єкт нерухомого майна є фактичним місцем проживання суб'єкта декларування, про що зазначено в розділі 2.1 «інформація про суб'єкта декларування» декларації. У своїх поясненнях суб'єкт декларування зазначила, що вона не проживала більше 183 днів у домоволодінні, а з 30 по 31 грудня 2023 року перебувала у готелі «Кайзервальд» в с.Карпати Мукачівського району Закарпатської області. Однак жодних підтверджень не надано. Водночас, за результатами аналізу банківських витрат, оплата проживання та інші, пов'язані із місцем розташуванням готелю витрати не встановлені. Натомість з 30 по 31 грудня 2023 року мали місце витрати на придбання товарів в м.Мукачево. Згідно пункту 3.1 договору оренди, домоволодіння передається в оренду суб'єкту декларування до 01.10.2024, тобто на кінець звітного періоду об'єкт нерухомості перебував у нього у володінні. Крім того, на підставі власної заяви та доданої до неї квитанції про оплату оренди домоволодіння за листопад, суб'єкт декларування отримувала компенсаційні виплати в зв'язку з тривалим відрядженням згідно з розпорядженням голови Верховного Суду від 27.04.2022. Отже, суб'єкт декларування є орендарем вказаного об'єкта нерухомості на підставі чинного договору оренди, мінімальна вартість якого 2'729' 600гр та яке не зазначено в декларації за 2023 рік;
- підпункт 1.2 пункту 1 розділу ІІІ: в розділі 3 «об'єкти нерухомості» суб'єкт декларування не зазначила відомості про земельну ділянку площею 620м2 кадастровий номер 2110400000:01:013:0008 за адресою АДРЕСА_1 , на якій розміщене домоволодіння, яке належить на праві користування згідно договору оренди від 10.10.2023. Земельна ділянка з кадастровим номером 2110400000:01:013:0041 межує із земельною ділянкою кадастровий номер 2110400000:01:013:0008, на якій частково розташоване домоволодіння, інформація про яке зазначена в підпункті 1.1 пункту 1 розділу ІІІ цієї довідки. Обидві земельні ділянки використовуються як єдине подвір'я зі спільною огорожею, що підтверджується супутниковими знімками google maps. Оскільки цим домоволодінням користується суб'єкт декларування, що встановлено в підпункті 1.1 пункту 1 розділу ІІІ цієї довідки, вона користується також і земельною ділянкою з кадастровим номером 2110400000:01:013:0008, мінімальна вартість якої 108' 700гр та яка не зазначена в декларації за 2023 рік;
- пункт 2 розділу ІІІ: в розділі 11 «доходи, в тому числі подарунки» суб'єкт декларування не зазначила відомостей про дохід 2943гр, джерелом якого є АТ КБ «ПриватБанк»;
- пункт 3 розділу ІІІ: в розділі 14 «видатки та правочини суб'єкта декларування» суб'єкт декларування зазначила відомості, які не підлягали відображенню: договір дарування від 24.10.2023, укладений між суб'єктом декларування та ОСОБА_3 про дарування квартири вартістю 120' 000гр;
- пункт 4.1 розділу IV: за результатами повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , встановлено зазначення недостовірних відомостей, та відомостей, які не підлягають декларуванню, чим не дотримані пункти 2, 7, 10 частини 1 Закону України «Про запобігання корупції». Недостовірні відомості, зазначені в декларації, відрізняються від достовірних на 2' 841' 243гр, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В діях суб'єкта декларування встановлені ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального Кодексу України.
В зв'язку з виявленими обставинами, описаними в підпунктах 1.1, 1.2 пункту 1, пунктах 2, 3 розділу ІІІ описова частина», пункті 4.1 розділу IV висновків довідки №363 від 16.05.2025, НАЗК складений висновок, який листом №403-01/43336-25 від 19.05.2025 надісланий до НАБУ. В подальшому НАБУ повідомило ОСОБА_1 про внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000304 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального Кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник в зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник в зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник в зв'язку із порушенням її прав в такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (в тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій, бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею, здійснюється відповідно до закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється щодо кожного судді щонайменше один раз на п'ять років (якщо інше не передбачено законом), а також за відповідним запитом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до пункту 7-1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Відповідно до частини 7 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», в разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством. В разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини 1 статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитись в період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, в разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних і юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення в декларації недостовірних відомостей. Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства. Національне агентство за допомогою програмних засобів єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб'єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.
Відповідно до частини 2 статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», в разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення в декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини 3 статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», в разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом. В разі ненадання суб'єктом декларування в зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом НАЗК №26/21 від 29.01.2021, за результатами проведення повної перевірки, в тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації в двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку, в разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. В разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до абзаців 1, 9, 10 пункту 6 Порядку, У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки складає та підписує обґрунтований висновок у двох примірниках. Керівник, який погодив довідку, або особа, яка виконує його обов'язки, погоджує обґрунтований висновок в строк не пізніше 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем його підписання уповноваженою особою. Після погодження обґрунтованого висновку його затверджує голова Національного агентства або заступник голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору з урахуванням положень статей 216, 480, 480-1, 482-2 Кримінального процесуального Кодексу України.
Відповідно до пункту 7 Порядку, в разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак порушення вимог Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, порушення інших вимог Закону, що не тягнуть за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки передає таку інформацію та матеріали перевірки до відповідного структурного підрозділу апарату Національного агентства для розгляду питання щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування.
Відповідно до пункту 8 Порядку, в разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак необґрунтованості активів уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки після завершення перевірки надсилає суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів реєстру, поштового або електронного зв'язку запит про надання протягом 10 робочих днів письмового пояснення за таким фактом із доказами. В разі, якщо надані суб'єктом декларування письмові пояснення та докази спростовують висновок про наявність ознак необґрунтованості активів, уповноважена особа повідомляє свого безпосереднього керівника обґрунтованою доповідною запискою про відсутність підстав для порушення перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. В разі ненадання суб'єктом декларування у зазначений строк письмових пояснень і доказів чи надання їх не в повному обсязі (у тому числі якщо надані докази не спростовують висновку про наявність ознак необґрунтованості активів) керівник відповідного рівня, який погодив довідку, упродовж 10 робочих днів з наступного робочого дня після завершення строку для надання письмових пояснень суб'єктом декларування направляє матеріали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або у визначених законом випадках Офісу Генерального прокурора, а також інформує про це Національне антикорупційне бюро України. При цьому такий керівник порушує перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, направляє відповідні матеріали.
Отже, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання своїх повноважень здійснює повні перевірки осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище на предмет достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів. За наслідками перевірки складаються довідки та після погодження, в залежності від виявлених порушень, або складається протокол про адміністративне правопорушення; або складається висновок про наявність ознак корупційного правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність, який направляється органу досудового розслідування; або направляється інформація до структурного підрозділу для вжиття заходів реагування за порушення вимог щодо етичної поведінки; або порушується перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або Офісом Генерального прокурора питання звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального Кодексу України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального Кодексу України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оскільки довідка №363 від 16.05.2025 про результати повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Іваненко О.В., може бути доказом у кримінальному провадженні №52025000000000304, надання оцінки такому доказу виходить за межі повноважень адміністративного суду у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України.
З огляду на викладене, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обґрунтовано послався на висновок Верховного Суду в постанові від 23.11.2023 у справі №520/25012/21 що довідка про результати проведення повної перевірки може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи. Якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо тому що надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до відповідальності.
Верховний Суд в постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24 повторив висновок, викладений в постанові від 23.11.2023 у справі №520/25012/21, та у подальший розвиток своєї правової позиції наголосив, що у випадку виявлення НАЗК за результатами повної перевірки декларації ознак вчинення суб'єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів кримінального провадження. Довідка про проведення повної перевірки, яка є частиною доказової бази у кримінальному провадженні або провадженні у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання притягнення суб'єкта декларування до кримінальної чи адміністративної відповідальності, не може бути предметом оскарження в порядку КАС України. Скасування за результатами розгляду адміністративного спору довідки не є підставою для закриття кримінального провадження та провадження у справі про адміністративне правопорушення. Оскарження довідки в адміністративному суді не може забезпечити ефективний захист прав суб'єкта декларування та судове рішення в такій адміністративній справі не змінить правове становище особи.
Постанова Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №160/4098/22, яку просить застосувати представник позивачки, не є тотожною до цієї справи. Предметом спору у справі №160/4098/22 також була довідка про проведення повної перевірки щорічної декларації судді. Проте, за наслідками розгляду цієї довідки не складався висновок про наявність ознак корупційного правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність, та довідка не направлялась до органу досудового розслідування.
Керуючись статтями 241 - 244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2025 про закриття провадження в адміністративній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 03.03.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Повну постанову складено 05.03.2026.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко