05 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24866/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року (суддя Юрков Е.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 03.10.2025 року) в справі №160/24866/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
29.08.2025 року ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 року № 0196700414.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Згідно ст. 58.1.2. ПК України: «У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити: 1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення. В податковому повідомленні-рішенні від 15.04.2025 року № 0196700414 вказано, що перiод фiнансово-господарськоi дiяльностi платника податкiв, при здiйсненнi якої вчинено цi порушення: грудень 2021, квітень, травень 2023, червень 2024 року. В акті камеральної перевірки від 31.03.2025р., №16044/04-36-04-14-06/32062314 про зазначений період в загалі не згадується. Як випливає з акту і розрахунку штрафних санкцій доданого до податкового повідомлення-рішення 15.04.2025 року № 0196700414, підставою для застосування штрафних санкцій стала не своєчасна сплата самостійно задекларованого платником податкового зобов'язання з податку на додану вартість, кінцевий строк сплати якого припадав на 24.05.23, 16.10.2023, 22.07.23, 21.08.24 р. Апелянт вказував, що згідно з п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПК України. Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації. З аналізу акту камеральної перевірки від 31.03.2025р., №16044/04-36-04-14-06/32062314 і податкового повідомлення-рішення від 15.04.2025 року № 0196700414 випливає, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області невірно визначило період в якому було здійснено порушення податкового законодавства з боку товариства, що є грубим не дотриманням положень Наказу № 1204 і фактично не дозволяє встановити фактичну суть порушення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації. Відповідно до ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених Кодексом. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Позивачем не заперечується факт пропуску терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за податковими деклараціями з податку на додану вартість. Податкова декларація та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок доданих до матеріалів справи підтверджують узгодження сум грошових зобов'язань. В наданих документах міститься інформація щодо періоду декларування. Окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні рішення не впливають на факт доведеності складу за порушення вимог пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50, пункту 57.3 ст. 57 ПК України, покладеного в основу прийнятого рішення.
Відповідно до матеріалів прави, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт № 16044/04-36-04-14-06/32062314 від 31.03.2025 року висновками якого зафіксовано, що під час здійснення господарської діяльності підприємства мали місце порушення ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» вимог пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам), пункту 57.3 ст. 57 (у разі порушення термінів сплати згідно ППР) Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: Реєстраційний документ 9272139895, дата подання 15.10.2023, граничний термін сплати 16.10.2023, дата фактичної сплати 11.03.2025; Реєстраційний документ 9178932765, дата подання 20.07.2023, граничний термін сплати 22.07.2023, дата фактичної сплати 11.03.2025; Реєстраційний документ 9240911184, дата подання 20.08.2024, граничний термін сплати 21.08.2024, дата фактичної сплати 11.03.2025; Реєстраційний документ 9118880327, дата подання 23.05.2023, граничний термін сплати 24.05.2023, дата фактичної сплати 11.03.2025; Реєстраційний документ 9118880327, дата подання 23.05.2023, граничний термін сплати 24.05.2023, дата фактичної сплати 30.01.2025.
На підставі вищезазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0196700414 від 15.04.2025 року за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в період - грудень 2021, квітень, травень 2023, червень 2024 років, яким ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» визначено суму грошового зобов'язання (штрафу) у розмірі 114516,24 грн.
У адміністративному порядку шляхом подання скарги, ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» податкове повідомлення-рішення не оскаржувало.
Встановлено, що 23.05.2023 року, 15.10.2023 року, 20.07.2023 року, 20.08.2024 року, 23.05.2023 року ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» були поді уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ. 20.07.2023 року ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» подано декларацію з ПДВ.
Встановлено, що ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» не пояснює підстави порушення терміну сплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання 30.01.2025 року та 11.03.2025 року.
Згідно пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Як передбачено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що обв'язок сплати податкового зобов'язання виникає протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно п.п. 124.1 - 124.3 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Отже, норми ПК України встановлюють обов'язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов'язання. Обов'язок по сплаті виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.
Податковим органом зафіксовано та позивач не заперечує, що ним допущено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема по податковій декларації з податку на додану вартість та уточнюючим розрахункам з податкових зобов'язань.
Норми ПК України встановлюють відповідальність у разі вчасної несплати самостійно задекларованих сум податку. У разі несвоєчасної сплати самостійно узгодженого податного зобов'язання передбачена відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості днів простроченої сплати. Несвоєчасна сплата узгодженого податного зобов'язання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Несвоєчасна сплата, вчинена повторно протягом 1095 календарних днів, або на строк більше 90 календарних днів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Згідно п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв'язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, за умови виконання обов'язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у вигляді штрафу настає у разі коли така несплата вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин.
Передбачено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» не повідомляло відповідача про труднощі, що виникли зі сплатою податкових зобов'язань.
Сплата податків, є одним з основних обов'язків платників, у своїй діяльності вони повинні враховувати таких обов'язок та не уникати його, розподіляти кошти прибутку таким чином, щоб можливо було сплатити обов'язкові платежі.
Згідно п. 109.3, п. 109.4 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області встановило порушення позивачем п.п. 16.1.14 п.16.1. ст.16, п.57.1 ст.57 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, встановлено можливість здійснення сплати податкових зобов'язань.
Затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань при обізнаності про їх обов'язкову сплату та із наявністю обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених для платника податків.
Обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення зводяться позивачем до відсутності у ньому періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення. Натомість у графах податкового повідомлення-рішення від 15.04.2025 року № 0196700414 вказано обставини вчинених правопорушень та період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
У разі задоволення позовних вимог позивача, документально підтверджені та здійснені ним судові витрати повертаються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень. У разі відмові у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивачу не повертаються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Інженерно-технологічні системи» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року в справі №160/24866/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова