Справа № 553/1215/24
Провадження № 1-кп/553/311/2026
Іменем України
04.03.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
представника цивільного позивача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 62024170010000064 від 17.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, -
В провадженні Подільського районного суду м.Полтави перебуває зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зменшились та можуть реально настати, якщо запобіжний захід змінити, тобто обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання прокурора.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 05.01.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.03.2026 року.
Судове засідання призначене на 04.03.2026 року має бути відкладене на 19.03.2026 року.
Таким чином, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому має сплинути до завершення судового провадження.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Як на підставу продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Дослідивши клопотання суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжкого злочину, тому останній, з метою уникнення такого покарання може переховуватись від суду. Також, перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків. Крім того, обвинувачений перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом уникнення від явок до суду та невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищеназваним ризикам та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, будь-яких відомостей щодо неможливості за станом здоров'я подальшого його тримання під вартою суду не надано, тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів, без визначення розміру застави з урахуванням положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 331, 314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 62024170010000064 від 17.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - з утриманням в ДУ "Полтавська УВП № 23", строком на 60 днів, по 02 травня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1