Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про продовження розгляду справи
"06" березня 2026 р. Справа №520/549/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021, 2022, 2024 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2022 та 2024 роки, сум індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021, 2022, 2024, 2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду позов залишено без руху.
На виконання ухвали суду представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків позову, в якій проси суд поновити строку звернення до суду з даним позовом.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд звертає увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення поліцейських).
Такі правовідносини регулюються положеннями ст. 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд в постанові від 28.09.2023 по справі №140/2168/23 дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, тобто після 19.07.2022.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 233 КЗпПУ (в редакції від 19.07.2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.06.2025 №337 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с. 22).
На адвокатський запит листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.08.2025 №167599 повідомлено про обсяг і характер виплачених позивачу сум при звільненні із служби в поліції, що виплата індексації грошового забезпечення розпочато з 01.11.2015. Разом з листом позивачу надано довідки про доходи за кожний рік служби та розрахункові листи, копії яких містяться в матеріалах справи.
Тобто, відповідачем було видано позивачу письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
В заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом представник позивача з цього приводу зазначив, що у листі Головного управління Національної поліції в Харківській області в Харківській області від 20 серпня 2025 року № 167599-2025 (350193) міститься загальна інформація, що грошову компенсацію за всі невикористані відпустки нараховано та виплачено в червні 2025 року (52626,00 грн.), проте не містить розрахунку грошової компенсація за невикористану відпустку, що нарахована та виплачена Позивачу при звільненні із зазначенням складових і розміру складових грошового забезпечення (окладу за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій тощо) врахованого для розрахунку такої компенсації, а отже вказану інформацію не можна розглядати, як письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні в розумінні ст.ст. 110, 116 КЗПП.
Разом з тим, інформацію про складові грошового забезпечення, урахованого для розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, позивач отримав у грудні 2025 року (лист Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.12.2025), після чого звернувся до суду з даним позовом 12.01.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
В постанові від 22.01.2026 по справі №420/26951/24 Верховний Суд, вирішуючи питання, чи дотримано позивачем строку звернення до суду, дійшов наступних висновків:
"Верховний Суд зауважує, що чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об'єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об'єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат".
Зважаючи на те, що інформацію про складові грошового забезпечення, врахованого для розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, позивач отримав у грудні 2025 року (лист Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.12.2025), після чого звернувся до суду з даним позовом 12.01.2026, позивачем не пропущено строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до п.14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом - залишити без задоволення.
Продовжити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Шевченко