Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2026 року справа № 520/4209/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить :
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження ОСОБА_1 призначеної пенсії за вислугу років максимальним розміром з 01.01.2022р. по теперішній час, обмеження розміру пенсії 60%, невиплати в подальшому різниці з урахуванням фактично виплачених сум, неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати, провівши відповідно донарахування та негайну виплату ОСОБА_1 згідно вищезазначеного рішення суду суму різниці за період з 01.01.2022р. - до часу перерахунку, виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою без застосування постанови КМУ №649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено "Порядок погашення заборгованоті з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.
А отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, за одну вимогу, який подано фізичною особою становить 1331,20 грн.
Разом з тим, в тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач не може сплатити судовий збір у зв'язку з його матеріально складним становищем, що також в зв'язку з пошуками сина ОСОБА_2 , зниклого безвісті.
Дослідивши зазначене клопотання, слід вказати, що статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір", при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005р. (пункт 44), рішення ЄСПЛ "Jedamsky and Jedamska v. Poland" від 26.07.2006р., (пункти 63-64), оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення її розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановити наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду у справі № 761/28034/16 від 30.01.2019р., № 4-с/490/12901/14 від 10.01.2019р.
Суд зазначає, що позивачем разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження розміру його доходів за минулий календарний рік.
Таким чином, в аспекті наведених вище вимог щодо оцінки майнового стану особи, неможливо стверджувати, що реальний сукупний дохід позивача складає суму, що не надає йому можливість сплатити судовий збір.
З урахуванням викладеного подане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
Клопотання про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме, надати до суду:
- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров