з питань продовження процесуального строку
06 березня 2026 року м. Рівне№460/7586/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) у якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн від 27.03.2025.
скасувати постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 5100 грн від 27.03.2025 за ВП № 76962617.
Ухвалою суду від 02.05.2025 позовна заява була залишена без руху, оскільки всупереч положенням частини шостої статті 161 КАС України представником позивача до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; також суду не було надано доказів сплати суми судового збору в розмірі 4844,80 грн (оригіналу платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами, зазначеними на веб-сайті суду в мережі Інтернет: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (доказів важкого фінансового становища).
09.05.2025, на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову, до якої були долучені докази сплати судового збору в сумі 4844,80 грн. З приводу пропуску строку звернення до суду, представник відповідача зазначає, що Головним управлінням створено та подано позовну заяву в електронному кабінеті Електронного суду саме 07.04.2025 о 15:13 з дотриманням десятиденного процесуального строку, визначеного статтею 287 КАС України, що підтверджується скриншотом розділу “Заяви» з Електронного суду. Однак, у зв'язку з некоректною роботою системи “Електронний суд» позовна заява управління зависла у статусі “Підписання». Зазначає, що порушення процесуального строку зумовлено постійними збоями підсистеми “Електронний суд», що також унеможливлює своєчасне подання процесуальних документів через систему та не залежить від волі спеціалістів Головного управління. Враховуючи останні події, які відбуваються на території України, а саме масовані обстріли територій та затяжні тривоги через які потрібно залишати своє робоче місце, та спускатися в укриття задля своєї безпеки виникають певні труднощі у своєчасному виконанню певних завдань, які покладені на працівників Головного управління. Звертають увагу суду на правову позицію висловлену Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 у якій зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На переконання представника позивача, строки пропущені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з поважних причин, тому просять поновити процесуальний строк та прийняти позовну заяву до розгляду.
Розглянувши заяву про усунення недоліків позову, суд зазначає, що згідно з наданою представником позивача платіжною інструкцією № 5250 від 06.05.2025, позивачем був сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн, відтак, суд констатує, що недоліки позову в частині сплати судового збору були усуненні позивачем у спосіб і строк, установлені судом.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються у статті 287 КАС України.
Так, пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Аналізуючи зміст статті 287 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З матеріалів позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу від 27.03.2025 в межах виконавчого провадження № 76962617, а також скасувати відповідну постанову.
При цьому, у позовній заяві представник позивача вказує, що спірна постанова була отримана 27.03.2025. Таким чином, позивачу стало відомо про порушення його прав спірними діями та постановою відповідача 27.03.2025.
Однак, до суду з цим позовом представник позивача звернувся шляхом його подання через підсистему "Електронний суд" 28.04.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого статтею 287 КАС України.
Суд звертає увагу, що у поданій заяві про усунення недоліків представник позивача зазначає, що Головним управлінням створено та подано позовну заяву в електронному кабінеті Електронного суду саме 07.04.2025 о 15:13 з дотриманням десятиденного процесуального строку, визначеного статтею 287 КАС України, що підтверджується скриншотом розділу «Заяви» з Електронного суду. Однак, у зв'язку з некоректною роботою системи “Електронний суд» позовна заява управління зависла у статусі «Підписання».
Судом досліджено наданий представником позивача скриншот розділу «Заяви» з Електронного суду, з якого видно: «Позовна заява про скасування постанови. Відправлено. Рівненський окружний адміністративний суд». Інших відомостей про які зазначає представник позивача, зокрема що позовну заяву створено та подано в електронному кабінеті Електронного суду саме 07.04.2025 о 15:13 названий скріншот не містить.
З приводу посилань представника позивача на масовані обстріли територій та затяжні тривоги через які потрібно залишати своє робоче місце, та спускатися в укриття задля своєї безпеки, що зумовлює виникнення труднощів у своєчасному виконанню певних завдань, які покладені на працівників Головного управління, суд звертає увагу на постанову Верховного суду від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22 у якій зазначено, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У контексті посилання представника позивача на обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на введення в Україні воєнного стану, суд зауважує, що питання поновлення строку в умовах воєнного стану неодноразово вирішувалося Верховним Судом. Так, з огляду на приписи частини першої статті 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої у період дії воєнного стану, зокрема, не можуть бути припинені повноваження судів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 вказала, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд повинен встановити на підставі поданої заяви наявність або відсутність обставин для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2024 (справа № 560/14349/23), строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (п. 46).
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З урахуванням положень статей 122, 161 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що недоліки позовної заяви позивачем в повному обсязі не усунуті.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2021 у справі № 520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.
Водночас, відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
За приписами частини шостої статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 02.05.2025, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причини пропуску строку звернення для його поновлення за весь період пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 121, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку, - відмовити.
Причини пропуску строку звернення до суду, вказані представником Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в заяві про усунення недоліків (вх. № 30386/25 від 09.05.2025), - визнати неповажними.
Продовжити Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 02.05.2025, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК