06 березня 2026 року м. Рівне№460/24345/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 29.09.2025 за реєстраційним номером РВ051250922346, щодо повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CС1) по об'єкту будівництва «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)» та зобов'язання зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1), найменування об'єкта - «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м. Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)», подане22.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у вересні 2025 року подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами», однак рішенням відповідача від 29.09.2025 вказане повідомлення було повернуто на доопрацювання. Стверджує, що має всі необхідні та підтверджуючі документи, а тому такі дії відповідача щодо перешкоджання у реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт є безпідставними, протиправними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. За таких обставин, просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначено, що за результатами розгляду поданого позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт головним спеціалістом було встановлено, що плани і розміри господарської будівлі на схемі намірів забудови земельної ділянки не відповідають аналогічним параметрам будівлі у графічних матеріалах; схема намірів забудови земельної ділянки не містить інформації про відстані до інженерних мереж, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо; для отримання права на виконання будівельних робіт необхідно подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта, виданого уповноваженим органом архітектури. За таких обставин, вважає, що повертаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Сторона позивача подала до суду відповідь на відзив, згідно з якою заперечила доводи відповідача, наведені у відзиві, та просила позов задовольнити повністю, з підстав викладених у ньому.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та долучені матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 5610100000:01:054:1930, площею 0,0875 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2825105056101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №372890027 від 04.04.2024.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-9940408572024 від 29.05.2024 місце розташування земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:054:1930 - Рівненська область, м. Рівне, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення - 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
24.05.2025 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером NB01:9446-7629-0671-5325 позивачем зареєстровано Схему намірів забудови земельної ділянки, назва об'єкту «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне, (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)»; Код ДКБС 1110.3 Будинки садибного типу; площа 0,0875 га., замовник - ОСОБА_1 . Статус даного документу - діючий.
24.07.2025 через портал «Дія» ОСОБА_1 подав Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту - нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930).
31.07.2025 Управлінням державного архітектурного будівельного контролю Рівненської міської ради вказане Повідомлення про початок виконання будівельних робіт було повернуто на доопрацювання, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №PB051250724467.
22.09.2025 ОСОБА_1 повторно подав через портал «Дія» Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту - нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930).
29.09.2025 Управлінням державного архітектурного будівельного контролю Рівненської міської ради знову повернуто на доопрацювання вказане повідомлення, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №PB051250922346.
При цьому, у розділі «Причини відмови у видачі» зазначено, що «за результатами розгляду поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта встановлено, що вказане повідомлення подано на основі схеми намірів забудови земельної ділянки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану». Водночас вказана схема не містить інформацію про відстані до розташованих на сусідніх земельних ділянках будівель та споруд, інженерних мереж, відсутні фасади та плани поверхів об'єкта із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо. Крім цього, відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 місто Рівне Рівненської області включено до Списку історичних населених місць України. При цьому, абзацами 3-4 частини 4 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що у кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Однак, станом на сьогодні щодо міста Рівне, яке включене до Списку історичних населених місць України, такої 2 науково проектної документації не затверджено. За таких обставин, архітектор або інженер-проектувальник, який забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки, не взмозі дотриматись обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини». В такому разі для отримання права на виконання будівельних робіт необхідно подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта, виданого уповноваженим органом архітектури».
Вважаючи таке повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
В силу вимог ч.8 ст.36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Відповідно до ч.9 ст.36 Закону №3038-VI повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону №3038-VI форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 (в редакції постанови №747 від 26.08.2015), пунктом 3 якого встановлено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону №3038-VI.
Згідно з п.4-1 Порядку №466 документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Згідно з п.11 Порядку №466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком; реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об'єкта, на який поширюється дія Закону України “Про державну таємницю», у журналі реєстрації повідомлень; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).
У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №681 від 23.06.2021, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Згідно з п.15 Порядку №466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов'язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю»).
У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю: у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт; у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Таким чином, право на виконання будівельних робіт у замовника виникає на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатком 21 Порядку №466. В свою чергу, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з Порядком №466.
При цьому, ані Законом №3038-VI, ані Порядком №466, не передбачено повноважень відповідача повертати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання.
Суд враховує, що на даний час діє Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №681 від 23.06.2021, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Вказана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України на виконання пп.4 п.11 розділу IІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» №199-IX від 17.10.2019.
Слід зауважити, що до набрання чинності цією Постановою, діяв Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №92 від 24.06.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.07.2011 за №885/19623.
Положеннями пунктів 12, 14 такого Порядку передбачалось, що посадові особи здійснюють перевірку повноти даних у поданих замовником деклараціях з дотриманням вимог законодавства та за її наявності вносять дані до реєстру, а за її відсутності повертають їх замовнику на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, про що вносять дані до реєстру. За фактом реєстрації посадові особи здійснюють оформлення та підписання відповідних повідомлень та декларацій. У разі подання замовником за результатами виявлення помилки достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін у повідомленні чи декларації, посадові особи здійснюють розгляд повідомлення чи декларації, у яких враховано зміни.
Поряд з цим, вказаний Порядок №92 втратив чинність 05.02.2021.
Натомість, Порядок №681, чинний на момент подання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт, не містить жодних положень щодо можливості посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю повертати документи, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на доопрацювання.
При цьому, з прийняттям Порядку №681 до п.2 Порядку №466, були внесені зміни та виключено з вказаного пункту визначення терміну “реєстрація», який передбачав, що реєстрація - це внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Відповідно до п.23 Порядку №681 під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2.
Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного пунктом 29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного пунктом 35 цього Порядку.
Згідно з пунктами 24, 25 Порядку №681 аналіз поданих/внесених даних щодо їх повноти проводиться шляхом перевірки заповнення всіх обов'язкових даних форм (полів). Аналіз поданих/внесених даних щодо їх відповідності формату проводиться шляхом аналізу відповідності поданих/внесених даних вимогам до структури та формату, встановленим для відповідного виду даних форм (полів).
Тобто, системний аналіз вказаних норм свідчить, що аналіз поданих/внесених даних щодо повноти проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, шляхом перевірки заповнення всіх обов'язкових даних форм (полів).
Відповідно до п.35 Порядку №681 за результатами визначення рівня ризику обираються автоматично програмними засобами електронної системи такі типи процедури розгляду та реєстрації відповідного електронного документа:
1) для низького рівня ризику - автоматична реєстрація електронного документа та внесення відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи без участі посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;
2) для середнього рівня ризику - розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;
3) для високого рівня ризику - розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та автоматичне надіслання програмними засобами електронної системи до відповідного органу ДІАМ повідомлення про необхідність проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з метою огляду об'єкта будівництва (візуальне обстеження об'єкта будівництва, у тому числі фото- та відеофіксація). Результати фото- та відеофіксації вносяться посадовою особою органу ДІАМ до відомостей про об'єкт будівництва в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи;
4) для критичного рівня ризику - автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, що передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.
Іншими словами, електронні документи низького, середнього та високого рівнів ризику підлягають реєстрації у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, і лише документи критичного рівня ризику передбачають автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.
В той же час, відповідно до пункту 34 Порядку №681 до критичного рівня ризику належать електронні документи, за результатами аналізу яких щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням переліку критеріїв згідно з додатком 2 встановлено, серед іншого, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що не передбачають права на виконання будівельних робіт, згідно з додатком 5.
Як вбачається з протоколу перевірки Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.09.2025 він містить позначку лише про помилку середнього рівня - D007157. Перевірка перетину з історичними населеними містами.
Поряд з цим, попередній протокол перевірки Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, поданого 24.07.2025 за аналогічних умов і підстав, не містив позначки про таку помилку. Натомість була зазначено про помилку середнього рівня - D00275. Перевірка типу послуги щодо можливості автоматичної реєстрації (у разі, якщо подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації) та високого рівня - D007955. Перевірка вихідних даних на можливість автореєстрації.
Водночас, ні протокол від 29.09.2025, ні протокол від 24.07.2025 не містить позначок про наявність помилок критичного рівня ризику.
Правова позиція про те, що чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено повноважень посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю направляти Повідомлення про початок виконання будівельних робіт “на доопрацювання», тобто не здійснювати реєстрацію поданого Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, наведена в постанові Верховного суду від 24.10.2023 у справі №420/11131/22.
Про те, що подання Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), фактично здійснюється за “декларативною процедурою» визначено у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №420/14944/22.
Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстав для висновку, що відповідач, повертаючи позивачу Повідомлення про початок будівельних робіт на доопрацювання, діяв не у той спосіб, який встановлений Порядком №681 та Законом №3038-VI, не на підставі та не у межах визначених повноважень.
Більше того, поведінка відповідача, який неодноразово і з надуманих причин відмовляє позивачу у реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, створюючи йому штучні перешкоди у забудові належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, яка має відповідне призначення, свідчить на користь того, що суб'єкт владних повноважень використовує надані йому повноваження не з тією метою, з якою йому ці повноваження надано.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі “Suominen v. Finland», пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Оспорюване позивачем рішення відповідача не відповідає вимогам обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.
Так, відповідач в описовій частині оспорюваного рішення, як на причину відмови покликався на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт подано на основі Схеми намірів забудови земельної ділянки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», при створенні та/або завантаженні до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва якої архітектор або інженер-проектувальник був не взмозі дотриматись обмежень у використанні земель, визначених Законом України “Про охорону культурної спадщини», позаяк стосовно міста Рівне, яке включене до Списку історичних населених місць України, наразі не затверджено відповідної науково проектної документації.
Разом з тим, Схема намірів забудови земельної ділянки, назва об'єкту «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)»; Код ДКБС 1110.3 Будинки садибного типу; площа 0,0875 га., замовник - ОСОБА_1 без жодних застережень зареєстрована в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (реєстраційний номер NB01:9446-7629-0671-5325 від 24.05.2025). Вказана Схема намірів забудови земельної ділянки має статус діючої і піддавати сумніву її легітимність у межах розгляду Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, відповідач жодного права не мав.
Окрім того, відповідно до статті 17 Закону №3038-VI Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини та зони їх охорони. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані; об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Згідно із Витягом із Державного земельного кадастру по земельній ділянці 5610100000:01:054:1930 обмеження у використанні земель у сфері забудови, в тому числі з підстав визначених Законом України “Про охорону культурної спадщини», відсутні.
Генеральним планом міста Рівного станом на 29.09.2025 не передбачалося і не передбачається у місці розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:054:1930 наявності історичного ареалу населених місць, що цілком і повністю спростовує твердження відповідача, викладені у Витязі з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ реєстраційний номер РВ051250922346.
При цьому, незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини» не нівелює вимоги законодавства стосовно обов'язковості Генерального плану і врахування його вимог під час провадження містобудівної діяльності.
Окрім того, права і власників земельних ділянок мешканців м.Рівного на забудову не можуть бути поставлені у залежність від нерозроблення і незатвердження науково-проектної документації, якою мають бути визначені межі та режими використання історичних ареалів населених місць.
Протилежне свідчитиме на користь порушення принципу “належного урядування», позаяк суб'єкти владних повноважень, які не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Також суд зауважує, що відповідно до ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
За приписами ст.375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно зі ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В силу ж вимог ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У п.167 рішення ЄСПЛ в справі “EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України» зазначено, що перша та найбільш важлива вимога ст.1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.
Відповідно до п.168 зазначеного рішення ЄСПЛ, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити “справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі “Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Як вказано у п.60 рішення у справі “Спорронг та Льонрот проти Швеції»: “…заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном».
Суд також визнав (пункт 72 наведеного рішення), що “система, яка допускає спричинення власникам майна шкоди внаслідок тривалої дії заборон, не може існувати в державі, що керується верховенством права».
Таким чином, відмова відповідача зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів позивачки вочевидь порушує її право на мирне володіння своєю власністю.
Вирішуючи питання про спосіб захисту, який підлягає застосуванню судом у цій справі з урахуванням з'ясованих фактичних обставин, суд виходить з наступного.
У рішенні у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов'язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).
Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення ЄСПЛ у справі “Афанасьєв проти України»).
Отже, “ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст.13 Конвенції можливий за наявності двох обов'язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд; у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи, що відповідач неодноразово повертав повідомлення позивача про початок будівельних робіт на доопрацювання, суд вважає, що за таких обставин єдиним ефективним засобом правого захисту є покладання на відповідача обов'язку зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1), найменування об'єкта - «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)», яке було подане позивачем 22.09.2025.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, оформлене витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 29.09.2025 за реєстраційним номером РВ051250922346, щодо повернення на доопрацювання ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CC1) по об'єкту будівництва «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)».
Зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1), найменування об'єкта - «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м.Рівне (кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:054:1930)», яке було подане ОСОБА_1 22.09.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 березня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (вул. Казимира Любомирського, буд. 6,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 41330278)
Суддя Д.П. Зозуля