з питань залишення позову без розгляду
06 березня 2026 року м. Рівне№460/2440/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні протиправною.
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки (з 20.05.2024 по 29.01.2026) розрахунку при звільненні з військової служби (стосовно здійснення перерахунку та доплати грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення) в загальному розмірі 380592,00 грн. (сума вказана без утримання обов'язкових платежів та зборів).
Ухвалою суду від 16.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до суду, обґрунтувавши це тим, що позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту вступу в законну силу рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 460/8601/24 (з моменту набрання сили Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 року) та від 08 листопада 2024 року у справі № 460/8600/24 (з моменту набрання сили Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року), однак, з позовними вимогами до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку звернувся лише 11.02.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в частині п'ятій статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19), строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць, який установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, оскільки такий спір пов'язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
В постанові Верховного Суду від 11.02.2021 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
Тобто, для звернення до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлений місячний строк з моменту отримання коштів.
Судом встановлено, що на виконання рішень суду від 17.10.2024 у справі 460/8601/24 та від 08.11.2024 у справі №460/8600/24, відповідачем перераховано грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення на картковий рахунок позивача 29.01.2026 року в розмірі 336338,77 грн.
Фактично, позивач отримав кошти 29.01.2026, а звернувся з адміністративним позовом до суду 11.02.2026, тобто з урахуванням місячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (22277\93, 27 червня 2000р. §59), правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи суть позовних вимог ОСОБА_1 , суд не вважає пропущеним строк звернення позивача до адміністративного суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Тому, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись частиною першою, другою, шостою статті 121, статтею 240, пунктом 16 частини п'ятої статті 243, статтями 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений дата 06 березня 2026 року
Суддя С.М. Дуляницька