Справа № 420/6010/26
про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- зобов'язати відповідача внести відомості до Резерв+ та системи Оберіг про зняття з розшуку позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- прийняти рішення про скасування притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст.210 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Положеннями п.п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
За змістом п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/16958/17.
Суддя звертає увагу на те, що ані з прохальної частини позову, ані зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити зв'язку між підставами позову, його предметом та позовними вимогами.
Зокрема, з долученої до позовної заяви відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.02.2026 р. № 2/504 на адвокатський запит слідує, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, про що позивач зазначає і в позовній заяві, проте у прохальній частині заявлено вимогу про "прийняти рішення про скасування притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст.210 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення".
При цьому, за приписами п.1 ч.1 ст.20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам, а не окружним адміністративним судам.
Крім того, позовна вимога "зобов'язати відповідача внести відомості до Резерв+ та системи Оберіг про зняття з розшуку позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ", яка за своєю суттю спрямована на поновлення прав позивача, сформована без вказівки на спосіб захисту порушених прав позивача щодо визнання протиправними дії/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суддя зазначає, що право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Проте, заявлені позивачем вимоги позбавлені належного правового обґрунтування в контексті порушених прав позивача.
Адміністративний позов не може ґрунтуватися на припущеннях; позивач повинен чітко окреслити межі суб'єктивного порушеного права та належно аргументувати, що обраний спосіб захисту відповідає характеру правопорушення з боку кожного із визначених відповідачів. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, що свідчить про те, що позивачу слід уточнити мотивувальну та прохальну частину позову.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, що відповідає вимогам ст.160 КАС України із уточненою мотивувальною та прохальною частиною позову.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/6010/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко