Справа № 420/41843/25
05 березня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державній митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державній митної служби України), за результатом розгляду якого позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000029/1 від 02.12.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000190 від 02.12.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану ПП «Альфа Люкс» у митних деклараціях ЕМД. Таким чином, документи, подані позивачем, є достатніми та такими, що у своїй сукупності не викликають сумнів у достовірності наданої інформації, відповідності обраного методу визначення митної вартості товарів. З огляду на що, оскаржуване рішення та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 22.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача надійшов відзив, з огляду на який відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо наведених відповідачем доводів та зазначає, що наведене відповідачем у відзиві не спростовує фактичного порушення відповідачем прав позивача та обставин протиправності дій відповідача наведених у позові.
Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив.
В запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача наполягає на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37351098) зареєстроване 14.10.2010 року (номер запису 15561020000040293) за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 22, корп. 2, приміщення 3. Основним видом економічної діяльності є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інші види: 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.
Між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та компанією «ENERGY EG CO», Єгипет (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) №31/1 від 31.01.2024 року (далі - Контракт) згідно з предметом якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити харчову сіль згідно рахунків (далі - Товар).
Відповідно до Додаткової угоди №1 до контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року внесено зміни та викладено пункт 1 Контракту в наступній редакції:
Відповідно до умов Контракту ціна Товару визначається в попередньому рахунку. (п. 3.1. Контракту)
Остаточна вартість партії поставленого Товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку. (п. 3.2. Контракту).
У вартість входить: вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах. (п. 3.3. Контракту).
Умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі. (п. 3.6. Контракту).
За даним Контрактом Товари поставляються окремими паріями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). (п. 4.1. Контракту).
Упаковка та маркування продукції є обов'язком Продавця. (п. 5.1. Контракту).
Вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням включена у вартість Товару. (п. 5.4. Контракту).
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) 25UA500130018272U5 від 24.11.2025 року відповідно до якої за умовами поставки CIF надійшов товар ПП «АЛЬФА ЛЮКС»: Сіль для посипання доріг, протиожеледна (проти обмерзання доріг взимку) насипом :-White Salt (0-6) with anticaking 70mg/kg(сіль промислова ENERGY EG, НАВ, протиожеледна) -1500,00тонн.Торговельна марка немає даних. Виробник: ENERGY EG.CO Країна виробництва Єгипет.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.
Разом з митною декларацією та під час подальших консультацій ПП «АЛЬФА ЛЮКС» надало митному органу пояснення та документи, що підтверджують митну вартість товарів: Пакувальний лист (Packing list) № 196 від 09.11.2025; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 196 від 09.11.2025; - Коносамент (Bill of lading) № 1 від 09.11.2025; Вантажна відомість від 09.11.2025 року;- Сертифікат про походження товару № А1077499 від 09.11.2025; - Статус особи, яка подає митну декларацію № 2; - Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 20.11.2025; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 31/1 від 31.01.2024;експортна декларація країни відправлення.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000029/1 від 02.12.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000190 від 02.12.2025 року.
В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією № 25UA500130018272U5 від 24.11.2025 року митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
за ЕМД від 24.11.2025 25UA500130018272U5 ПП "АЛЬФА ЛЮКС" подано до митного оформлення товар «сіль для посипання доріг, протиожеледна - 1500,00 тонн. Країна виробництва Єгипет.». За результатами контролю правильності визначення митної вартості оцінюваної партії товарів встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та невідповідності заявленим відомостям: відповідно до зовнішньоекономічному договору (контракту) предметом договору є сіль харчова, а згідно наданого до митного оформлення рахунку-фактури сіль промислова;
відповідно до зовнішньоекономічному договору у розділі 6.3 пункті 6.3.6 зазначено, що Продавець передає Покупцеві з вантажем експортну митну декларацію країни відправлення даний документ до митного оформлення не надавався;
відповідно до умови CIF (Інкотермс - 2010) передбачають страхування ватажу продавцем. Відповідно до пункту восьмого частини другої статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. Слід зазначити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, даний документ до митного оформлення не надавався;
банківський платіжний документ від 20.11.2025 № б/н не містять підпису співробітника банку та інформації щодо електронного цифрового підпису, визначеним Положенням № 216 затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 (підпису співробітника банку та інформації щодо електронного цифрового підпису);
у В/L від 09.11.2025 № 1 у якості умов оплати фрахту зазначено: «фрахт сплачується згідно чартеру» даний документ до митного оформлення не надавався. Також у коносаменті зазначено «Сlean on board» даний запис не відповідає даним які зазначені у комерційних умовах поставки вантажу, що унеможливлює здійснення перевірки оплати витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України та відповідно перевірки правильності виконання та додержання умов поставки. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
у зовнішньоекономічному договорі зазначені банківські реквізити продавця в ARAB INVESTMENT BANK, в той час, як в рахунку-фактурі зазначено NXT Bank. При цьому реквізити SWIFT Code та IBAN збігаються, банківські платіжні документи надані до митного оформлення вказують про оплату на реквізити NXT BANK, що суперечить контракту.
Вказане рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови позивач вважає протиправними.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.
Щодо посилань відповідача на невідповідність поставленого товару умовам п. 1.1. договору, суд зазначає, що сторони у процесі виконання договору узгодили поставку солі для посипання доріг, протиожиледної, що підтверджується рахунком (Commercial Invoice) № 196 від 09.11.2025 та платіжною інструкцією № 523 від 20.11.2025.
Зазначення у рахунку формулювання «БІЛА СІЛЬ (0-6) З АНТИЗБИВАННЯМ 70 МГ/КГ; УПАКОВКА: НАВАЛОМ» має виключно технічний характер та використовуються виробником як комерційне позначення товару, що не змінює його цільового призначення, складу та властивостей.
Класифікація за УКТЗЕД - 2501 охоплює різні види солі: харчову; промислову; іншу; тощо.
У митній декларації № 25UA500130018272U5 від 24.11.2025 року , що була подана до митного органу з метою митного оформлення товарів, які ввозились на митну територію України, позивачем в графі 33 «Код товару» зазначений код УКТЗЕД - 25010099 (інша), тобто, сам код товару допускає поставку солі без зміни товарної групи.
Щодо тверджень відповідача про ненадання експортної митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що позивач надав експортну митну декларацію країни відправлення у складі додаткових пояснень до митного органу.
До того ж, митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та є обов'язковими до надання.
Суд встановив, що поставка товару здійснювалася за умовами поставки : CIF.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.
За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, тоді як у покупця відсутній обов'язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).
Поряд з цим, відповідно до пункту 6.3. Контракту, передбачено умови передачі товару, а саме: визначено перелік товаросупровідних документів, серед яких: 3 примірники коносаменту, 1 примірник попереднього рахунку, 3 примірники рахунку, 3 примірника пакувального листа, 1 примірник сертифікату походження товару, 1 примірник експортної митної декларації.
Тобто, умовами Контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу, оскільки обов'язок укладення договору страхування та покриття відповідних витрат покладається на продавця, а покупець не має обов'язку вимагати чи отримувати такі документи.
Відповідно до положень статті 53 МК України страхові документи надаються до митного оформлення лише у разі, якщо страхування здійснювалось покупцем.
Отже, твердження митного органу про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення є необґрунтованим, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України
Також, з урахуванням п. А.4., А.6. умов поставки CIF (Інкотермс 2010), продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна в порту відвантаження та нести всі витрати, пов'язані з товаром, до цього моменту.
Таким чином, включення витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України відповідно до умов поставки CIF не підлягають додатковому відшкодуванню, оскільки вони вже включені в ціну товару за умовами контракту.
Щодо зауважень митного органу до оформлення коносаменту, суд зазначає, що коносамент за своєю суттю є товаророзпорядчим документом (розпискою) перевізника, яка підтверджує, що перевізник отримав вантаж до перевезення. Застереження "Clean on board" означає, що товар був завантажений на судно в належному стані, без зовнішніх пошкоджень. Умови постачання CIF означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Отже, застереження "Clean on board" на коносаменті жодним чином не суперечить умовам перевезення.
Також, суд вважає безпідставними зауваження відповідача до оформлення позивачем банківських платіжних документів, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували факт отримання коштів контрагентом позивача за вказаним договором.
Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Таким чином, суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої товариством митної вартості декларованого товару за основним методом.
Митний орган в оскаржуваних рішеннях не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про безпідставність оскарженого рішення.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей є таким, що належать до скасування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства «Альфа Люкс» та наявності підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 22864,55 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державній митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000029/1 від 02.12.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000190 від 02.12.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Альфа-Грант» судові витрати в розмірі 9940,02 грн.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Приватне підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» (Французький бульвар, 22, корп.. 2, прим. 3, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ: 37351098).
Відповідач - Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 05.03.2026 року.
Суддя Н.В. Бжассо