Справа № 420/41334/25
05 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання виключити зі списків особового складу військової частини,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) в частині призову та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) №369-ОС від 07.10.2025 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
зобов'язати військову частину НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був мобілізований та призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 та відразу направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . При цьому, під час проведення мобілізаційних заходів та зарахування позивача на військову службу відповідачі не ознайомили його з відповідними наказами та їх копії йому не надали. У подальшому представник позивача направив два адвокатських запити відповідачам про надання інформації щодо мобілізації позивача та зарахування на військову службу з наданням копій відповідних наказів. 07.12.2025 від військової частини НОМЕР_3 поштою надійшла відповідь №08/3015-25-Вих від 03.12.2025, до якої був наданий витяг з наказу №369-ОС від 07.10.2025, згідно якого позивача зараховано до списку особового складу військової частини НОМЕР_3 . Від ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідь не надійшла.
Вважаючи протиправними наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 та наказ командира військової частини НОМЕР_3 №369-ОС від 07.10.2025 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позову мотивовані тим, що позивач є студентом 3 курсу денної форми ТОВ «Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права» та не підлягає призову під час мобілізації відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII.
Ухвалою суду від 16.12.2025 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
17.12.2025 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 01.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Також цією ухвалою суд витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені письмові докази щодо призову та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 ; зокрема, поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 жовтня 2025 року № 4/12248, скерований до адміністрації Державної прикордонної служби України; інші наявні докази, що стосуються предмета спору.
29.12.2025 року від військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
По суті позовних вимог щодо правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.10.2025 №369-ОС у відзиві зазначено, що згідно приписів Інструкції №280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Отже, підставою для прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.10.2025 №369-ОС слугував поіменний список, наданий ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.10.2025 №4/12248 та командир військової частини НОМЕР_3 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини НОМЕР_3 , адже отримав передбачені чинним законодавством документи. Видаючи оспорюваний наказ про зарахування позивача до списків особового складу, виходив з того, що направляючи особу до військової частини НОМЕР_3 територіальний центр комплектування здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, що звільняють позивача від призову на військову службу. На момент прийняття оскаржуваного наказу, військова частина НОМЕР_3 не мала відомостей про те, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я чи з інших законодавчо встановлених підстав, отже наказ від 07.10.2025 №369-ОС у частині, що стосується призначення та зарахування позивача до списків особового складу військової частини є правомірним.
Крім того, відповідач зауважив, що статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед таких підстав відсутнє скасування наказу щодо проходження військової служби. У зв'язку з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не підлягають задоволенню.
Також у відзиві відповідач зазначив, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.10.2025 №369-ОС ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №448-ОС від 07.12.2025 «По особовому складу» ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та вибув для продовження служби до ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина - НОМЕР_5 ). Отже, у випадку задоволення позовної заяви військова частина НОМЕР_3 не зможе виконати його у частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку з викладеним у прохальній частині відзиву представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі №420/41334/25 як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина - НОМЕР_5 ).
Ухвалою суду від 04.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_3 про залучення до участі у справі № 420/41334/25 у якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина - НОМЕР_5 ).
Від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив на позовну заяву не надійшов.
Також відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 01.01.2026 року в частині витребування доказів.
Копія ухвали суду про відкриття провадження від 01.01.2026 року у справі отримана особисто - ІНФОРМАЦІЯ_6 26 січня 2026 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно приписів ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно записів військового квитка серії НОМЕР_6 , 07.10.2025 року був призваний на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У Збройних Силах України до цього часу не служив.
07.10.2025 року визнаний придатним до військової служби медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.10.2025 року №369-ОС, солдата ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано у списки особового складу військової частини НОМЕР_3 з присвоєнням військового звання «матрос». Підстава: розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 жовтня 2025 № 04.3/1495/25Вих-гриф, поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 жовтня 2025 року № 4/12248.
Згідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.12.2025 року №448-ОС, матроса ОСОБА_2 (П-121031), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 02 грудня 2025 року № 2456-ОС, зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 07 грудня 2025 року виключено зі списків особового складу.
Вважаючи протиправними наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 та наказ командира військової частини НОМЕР_3 №369-ОС від 07.10.2025 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).
Стаття 22 Закону №3543-ХІІ визначає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності з частиною 1 цієї статті, громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно з абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації інші військовозобов'язані зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає:
механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів;
процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9-1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право на здійснення (у період проведення мобілізації (крім цільової) заходів з перевірки військово-облікових документів громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема:
здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників;
розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями;
здійснюють формування команд призовників для організованого їх відправлення на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя;
організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів;
оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних; ін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», “Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Згідно з пунктом 2 Порядку №560, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно пункту 6 Порядку №560, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які (органи ТЦК) забезпечують проведення мобілізації.
У свою чергу, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Згідно з пунктом 62 Порядку №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Згідно з пунктом 60 Порядку №560, на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
Також, пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що перевірка наявності відстрочки проводиться шляхом зчитування QR-коду з військово-облікового документа в електронній формі (у тому числі роздрукованого) ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення (крім військовозобов'язаних СБУ, розвідувальних органів).
З наведених норм слідує, що призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають військовозобов'язані, які у встановленому законом порядку оформили відстрочку від призову на військову службу з підстав, передбачених ст. 23 Закону №3543-ХІІ.
Спірним у цій справі є питання щодо правомірності призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією.
Згідно записів військового квитка серії НОМЕР_6 , 07.10.2025 року позивач був призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У Збройних Силах України до цього часу не служив.
07.10.2025 року визнаний придатним до військової служби медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 .
08.11.2025 року прийняв військову присягу.
Застосовуючи наведені вище норми законодавства до фактичних обставин справи, суд дійшов наступного.
Звернення позивача до суду обумовлено тим, що позивач не погоджується з тим, що його було призвано на військову службу та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , оскільки він є студентом 3 курсу денної форми ТОВ «Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права» та не підлягає призову під час мобілізації відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII. У зв'язку з чим, позивач просить зобов'язати військову частину НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
На підтвердження навчання позивача в ТОВ «Ізмаїльський фаховий коледж економіки і права» до суду надано:
Копію студентського квитка серії НОМЕР_8 , виданий 01.11.2025 року, дійсний до 01.07.2026 року; факультет «Правознавство», форма навчання «денна».
Копію Довідки ТОВ «Ізмаїльський фаховий коледж економіки і права» №7099 від 19.11.2025 року, виданої ОСОБА_1 в тому, що він є студентом ІІІ курсу ТОВ «Ізмаїльський фаховий коледж економіки і права», спеціальність «Право» денне відділення. Навчається на контрактній основі. Зарахований до коледжу за наказом № 42 від 01.09.2022 р. Дата закінчення навчання 01.07.2026p.
Копію Довідки № 798322 від 22.10.2025 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в ТОВ «Ізмаїльський фаховий коледж економіки і права» за рівнем отримання освіти «фаховий молодший бакалавр», форма здобуття освіти «денна», дата початку здобуття освіти 01.09.2022, дата завершення здобуття освіти 01.07.2026. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", - Так, не порушує.
Копію Листа ТОВ «Ізмаїльський фаховий коледж економіки і права» від 08.12.2025 року №060, адресованого командиру військової частини НОМЕР_3 , щодо надання матросу ОСОБА_1 , студенту IV курсу спеціальності «Право», можливість скласти заліки та іспити в термін з 10.12.2025 року по 16.12.2025 року відповідно графіку освітнього процесу 2025-2026 навчального року спеціальності «Право».
Дійсно як вже було зазначено, здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII).
Водночас, як зазначено судом вище, призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають військовозобов'язані, які у встановленому законом порядку оформили відстрочку від призову на військову службу з підстав, передбачених ст. 23 Закону №3543-ХІІ.
Разом із тим, вирішуючи цей спір суд виходить із того, що позивачем не обґрунтовано та не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього на момент призову на військову службу (07.10.2025 року) діючої відстрочки від призову на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII або з інших підстав.
За таких обставин доводи сторони позивача про те, що позивач не підлягав призову під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII у даному випадку є необґрунтованими.
Інших підстав для звільнення позивача від призову у позовній заяві не наведено, відповідно відсутні й підстави, які свідчать про неправомірність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 .
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Слід також зазначити, що наказ про призов на військову службу під час мобілізації є індивідуальним правовим актом, який вичерпав свою дію фактом призову позивача на військову службу та зарахування останнього до складу військової частини.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 зазначено про те, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Відтак, враховуючи, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже реалізований, а тому його скасування не матиме наслідком звільнення позивача із військової служби.
Що стосується правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_3 №369-ОС від 07.10.2025 року щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , суд погоджується з доводами представника військової частини НОМЕР_3 , наведеними у відзиві, стосовно того, що підставою для прийняття наказу від 07.10.2025 №369-ОС слугував поіменний список, наданий ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.10.2025 №4/12248, та командир військової частини НОМЕР_3 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини НОМЕР_3 , адже отримав передбачені чинним законодавством документи.
Згідно з пп. 1 пункту 30 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14 жовтня 2024 року № 687), виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
При цьому, пунктом 32 Інструкції №280 передбачено, що підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Враховуючи, що спірний наказ від 07.10.2025 року №369-ОС щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини виданий на підставі розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 жовтня 2025 № 04.3/1495/25Вих-гриф та поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 жовтня 2025 року № 4/12248, суд дійшов висновку про його правомірність, оскільки його прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , суд зазначає, що підстав для їх задоволення не має, оскільки, по-перше, ці вимоги є похідними, по-друге, позивачем неправильно обрано спосіб захисту, оскільки визнання процедури призову протиправною не спричиняє звільнення незаконно мобілізованого з військової служби, тобто, не відновлює попереднього становища особи, призваної на військову службу. Підстави звільнення військовослужбовців з військової служби, у т.ч. тих, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбачені ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». При цьому, процедура звільнення передбачає подання рапорту та документів, які підтверджують підстави звільнення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється. Крім того, позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання виключити зі списків особового складу військової частини - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.