про відмову в забезпеченні позову
05 березня 2026 р. № 400/2369/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
05 березня 2026 року одночасно з позовною заявою, до суду надійшла заява представника позивача адвоката Вуїв О.В. про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), а також органам Національної поліції України (та їх територіальним підрозділам) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі: вчиняти будь-які дії щодо розшуку ОСОБА_1 ; ініціювати та/або виконувати примусовий привід / доставлення ОСОБА_1 до будь-якого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; здійснювати будь-які інші дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження, затримання, супровід, доставлення ОСОБА_1 до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі даних «розшуку ТЦК», відомостей з інформаційних систем (у тому числі «Резерв+») або звернень/ орієнтувань.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник заявника посилається на те, що позивач за результатами дій поліції з його розшуку буде доставлений до ТЦК, яке до цього часу його не викликало за повістками, він може бути призваний на військову службу, так як на даний час має статус військовозобов'язаного. У випадку призову позивача на військову службу під час мобілізації в нього зміниться правовий статус з військовозобов'язаного на військовослужбовця. Разом з тим, ще до того, як суд висловиться з приводу законності та обґрунтованості здійснення його розшуку органами поліції у зв'язку з безпідставним поданням такої інформації відповідачем на позивача будуть покладені також і обов'язки при проходженні військової служби, а тому дії відповідача щодо призову на військову службу до набрання рішенням по справі законної сили можуть призвести до істотних складнощів та неефективності, неможливості поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з приписами ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписами ч.1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Згідно з частиною 2 цієї статті визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
В цій справі необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує протиправним, на його думку, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Суд зауважує, що на даному етапі він не здійснює оцінку обґрунтованості позову, оскільки фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішень та дій відповідача, на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення цієї справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення. Тому, сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи не вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи бездіяльність є очевидно протиправними і, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Що ж до наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення (бездіяльності) та порушення таким рішенням (бездіяльністю) прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі №640/16242/19 вказано, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Таким чином, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття таких заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.
Застосовуючи ці висновки в даній справі суд зазначає, що з матеріалів адміністративної справи не встановлено очевидні ознаки протиправності дій відповідача, які б відповідали критерію «поза обґрунтованим сумнівом».
Щодо доводів позивача про те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права позивача, у зв'язку із вчиненням дій по його мобілізації, то суд наголошує, що такі доводи не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, адже сформульовані як можливість/ймовірність їх настання у майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях.
Суд враховує, що 16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.6 якого призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Згідно з пунктами 81, 82, 88, 89 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов'язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу).
На основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
У свою чергу документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження щодо здійснення відповідачем чи іншими особами подальших дій щодо подальшої мобілізації заявника.
Суду не надано докази, що відповідачами чи іншими особами вчиняються активні заходи по відношенню до позивача, які полягають у зарахуванні останнього до особового складу військової частини та факту існування реальної загрози вжиття заходів, спрямованих на проходження заявником військової служби під час мобілізації, позивачем також не надано.
При цьому, позивач просить суд застосувати захід забезпечення позову, зокрема, шляхом: заборони іншим органам (Національній поліції України, її територіальним органам) вчиняти дії, які можуть ускладнити майбутнє рішення суду.
Необхідно звернути увагу, що такий спосіб забезпечення позову виходить за межі предмета позову та спірних правовідносин, оскільки фактично передбачає покладення певних зобов'язань (заборона від вчинення дій щодо позивача) на невизначене коло суб'єктів владних повноважень, у тому числі тих, які не є відповідачами за позовом та рішення, дії або бездіяльність яких не оскаржуються.
Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав позивача, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ,. про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набрала законної сили 06.03.26
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Дерев'янко Ліна Леонідівна