05 березня 2026 р. № 400/12239/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 31746,55 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 31746,55 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є непогашеним.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за його адресою рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням, яка отримана 10.12.2025. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.
Відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 31746,55 грн:
із сплати земельного податку з фізичних осіб - 9290,82 грн;
із сплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання - 22455,73 грн.
Податковий борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, що виникло на підставі:
- податкового повідомлення - рішення від 28.07.2023 № 258132-24/14-14 у розмірі 11227,97 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 28.06.2024 № 769730-24/14-14 у розмірі 5669,86 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 09.09.2022 № 1355495-2405-1408 у розмірі 1865,62 грн, частково сплачено - 1206,84 грн, залишок несплаченого зобов'язання - 658,78 грн;
- податкового повідомлення-рішення від 06.06.2023 № 4766345-2412-1408 у сумі 1874,11 грн;
- податкового повідомлення-рішення від 06.06.2023 № 4766344-2412-1408 у сумі 1868,48 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 № 5839253-5205-1409 у сумі 55,42 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 8332456-2408-1408 у сумі 76,13 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021№ 8332456-2408-1408 у сумі 62,95 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 8332455-2408-1408 у сумі 76,77 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 8332455-2408-1408 у сумі 166,86 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 № 1355494-2405-1408 у сумі 314,42 грн;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 № 1355495-2405-1408у сумі 203,43 грн;
- податкового повідомлення-рішення від 09.08.2024 № 804964-2412-1408- UА48040010000016403 у сумі 1969,69 грн;
- податкового повідомлення-рішення від 09.08.2024 № 804963-2412-1408- UА48040010000016403 у сумі 1963,78 грн.
Наведені вище податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачем, окрім податкового повідомлення - рішення від 28.07.2023 № 258132-24/14-14, від 28.06.2024 № 769730-24/14-14, які надіслані відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями із зворотними повідомленнями, які повернуто позивачу.
Докази оскарження чи скасування вказаних вище податкових повідомлень - рішень у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Згідно з пунктом 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктами 271.1.1 та 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: а) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; б) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, мінімальним податковим зобов'язанням є мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх зарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1. статті 163 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь- який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1. статті 164 Податкового кодексу України). При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (пункт 164.3. статті 164 Податкового кодексу України).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1. статті 167 Податкового кодексу України).
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 Кодексу (підпункт 168.1.2 пункт 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 12940,97 грн залишається непогашеним.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України позивачем виставлено податкову вимогу від 11.07.2025 № 0018393-1307-1429, яка була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку про причину невручення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, за відповідачем обліковується податковий борг, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу в сумі 31746,55 грн належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання у сумі 22455,73 грн на користь бюджету розмежування Братської ТГ.
3. Стягнути з ОСОБА_1 борг із земельного податку з фізичних осіб у сумі 9290,82 грн на користь місцевого бюджету Братської ТГ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна