про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
06 березня 2026 рокусправа № 380/3582/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 25.02.2022 по 27.05.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на 01 січня 2024 року відповідно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2022 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2023 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 27.05.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2024 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.05.2024 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.05.2024 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, поведінки відповідача щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення та індексації за періоди проходження військової служби.
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
У позовній заяві позивач просить суд визнати причини поважними і поновити строк звернення ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Також разом з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку, яке мотивоване тим, що він проходить військову службу у воєнний стан. Позивач під час проходження військової служби у період особливого стану постійно переживає наслідки військової служби: втрата побратимів, з якими мав дуже близькі стосунки та з якими вони підтримували один одного; психологічне напруження та побоювання за власне життя, адже кожного дня він перебуває в ситуаціях, коли може загинути. Всі ці фактори психологічно напружують позивача та не дають можливості вести звичайний спосіб життя. Позивач вимушений витрачати час на психологічну реабілітацію для відновлення свого життя. Під час виконання бойового завдання позивач отримав травму та у зв'язку з цим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. Крім цього, позивач отримав інвалідність третьої групи, яка пов'язана з захистом Батьківщини. Також під час виключення позивача зі списків особового складу документи про його грошове забезпечення не надавались. Під час звернення до відповідача для надання інших документів заяви були проігноровані. Вперше позивач дізнався про порушення його прав 25 лютого 2026 року, коли представник позивача у відповідь на адвокатський запит отримав розрахунки грошового забезпечення позивача, що підтверджується листом від 25 лютого 2026 року № 08/4516-26-Вих.
З огляду на вказане просить суд визнати причини поважними і поновити строк звернення ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи вказане клопотання представника позивача, суд відзначає, що спірні у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з недотриманням відповідачем, на думку позивача, законодавства про оплату праці при звільненні з військової служби.
Утім, положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд насамперед відзначає, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, строк звернення до суду з вимогами, що стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 25 лютого 2022 року по 19 липня 2025 року, позивач не пропустив.
Що ж стосується вимог про перерахунок і виплату грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2022 року по 27 травня 2024 року, суд ураховує таке.
Положення частини другої статті 233 КЗпП України не лише визначають строки реалізації права на судовий захист, а й визначають час, з якого починається перебіг такого строку, а саме з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Звідси саме з подією отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, законодавець пов'язує перебіг тримісячного строку для звернення з позовом до суду.
Водночас суд зауважує, що КЗпП України не визначає конкретної форми письмового повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Верховний Суд у постанові від 22 січня 2026 року у справі № 420/26951/24 вказав, зокрема, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об'єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об'єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
Суд встановив, що згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 травня 2024 року № 729-ОС «Про особовий склад» позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 27 травня 2024 року.
З урахуванням наведеної вище позиції Верховного Суду, а також наданих позивачем пояснень суд відзначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому за період з 19 липня 2022 року по 27 травня 2024 року, а також і під час звільнення із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати.
Водночас до позовної заяви представник позивача долучив лист-відповідь від 25 лютого 2026 року № 08/4516-26-Вих на адвокатський запит від 19 лютого 2026 року, до якого військова частина НОМЕР_1 додала розрахунок нарахування індексації грошового забезпечення позивача та особисті картки його грошового забезпечення.
Тож саме зі змісту доданих до вказаного листа-відповіді відповідача, який датований 25 лютого 2026 року, документів позивач дізнався про порушення відповідачем своїх прав на належне грошове забезпечення та індексацію, що є предметом розгляду в цій справі, а відтак з метою їх захисту звернувся з цим позовом до суду.
Крім того, суд враховує, що починаючи з 30 травня 2024 року і до сьогодні позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , тобто є діючим військовослужбовцем. Під час проходження військової служби позивач отримав травму, у зв'язку з чим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується долученими до позовної заяви медичними документами.
Також згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 184/26/1096/Р від 26 січня 2026 року) позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності травми (поранення, контузії, каліцтва), захворювання, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини).
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд ураховує, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
За сталою позицією Верховного Суду питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, яким підтверджуються обставини та підстави його пропуску. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожній конкретній ситуації з огляду на обставини справи.
На переконання суду, викладені вище обставини у сукупності, а саме відсутність письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, встановлена позивачу третя група інвалідності через травму, пов'язану із захистом Батьківщини, є поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду, такі є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, з огляду на що суд уважає за можливе поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду в частині вимог, що стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2025 року по 27 травня 2024 року.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його в частині вимог, що стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2025 року по 27 травня 2024 року.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п'яти днів з дня вручення відзиву.
Роз'яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'яти днів з дня вручення відповіді на відзив.
Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна