05 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 826/11500/18
провадження № 2-іс/340/93/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" (далі - позивач) до ДПС України (відповідач-1), Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо нереєстрації податкової накладної від 31.03.2018 року № 2 на загальну суму 920 863,48 грн (у тому числі податок на додану вартість 153 477,25 грн);
- зобов'язання відповідача-1 здійснити реєстрацію податкової накладної від 31.03.2018 року № 2 на загальну суму 920 863,48 грн (у тому числі податок на додану вартість 153 477,25 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Також, судом залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС у Київській області (а.с.1).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2020 року замінено відповідача - ДФС України (ЄДРПОУ 39292197) на її правонаступника - ДПС України (ЄДРПОУ 43005393) (а.с.46-47).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України № 399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 № 01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду було передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (а.с.94).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 року, справу № 826/11500/18 передано на розгляд судді А.В. Сагуну (а.с.95).
Ухвалою судді від 18.03.2025 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.96-97).
Копію ухвали від 18.03.2025 надіслано позивачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державної реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, 19-А), проте поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
За правилами ч. 11 ст. 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до пп.4, 5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи, що ухвалу від 18.03.2025 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а тому позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про передачу справи за його позовом на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між ним та ТОВ "ФУЛЛ КОНТАКТ ЕЙДЖЕНСІ" мали місце господарські правовідносини, за результатами яких позивачем відповідно до вимог Податкового кодексу України складено податкову накладну від 31.03.2018 року № 2 на загальну суму 920 863,48 грн (у тому числі податок на додану вартість 153 477,25 грн). Зазначена податкова накладна була подана до Єдиного реєстру податкових накладних, однак її реєстрацію зупинено. Позивач вказав, що ним було подано пояснення та копії документів для прийняття рішення про її реєстрацію, проте рішення контролюючим органом прийнято не було, у зв'язку з чим податкова накладна підлягає реєстрації по закінченню встановленого строку прийняття рішення за результатами розгляду поданих пояснень.
Представник відповідача-1 подав до суду відзив, у якому заперечив проти позову, оскільки позивач не подавав належних пояснень та документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у встановлений строк, а квитанція про зупинення реєстрації не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує самостійних правових наслідків. Також зазначено, що вимога про зобов'язання зареєструвати податкову накладну є неналежним способом захисту порушеного права. Також, відповідач посилався на те, що реєстрацію платника ПДВ ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" анульовано рішенням ГУ ДПС у Київській області від 19.09.2022 року, у зв'язку із чим відсутні підстави для відновлення реєстраційного ліміту (а.с.37-40, 50-54, 104-107).
У поданих до суду додаткових поясненнях позивач зазначив, що з метою реєстрації податкової накладної № 2 від 31.03.2018 товариством двічі подано письмові пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме, 18 та 19 квітня 2019 року, про що свідчать надані квитанції № 1 від 18 та 19 квітня 2019 року. Повторна подача письмових пояснень та копій первинних документів 19 квітня 2019 року зумовлена була відсутністю квитанції № 2 на підтвердження прийняття поданого 18 квітня 2019 року пакету документів (а.с.66-75).
Водночас як пояснив представник відповідача-1, за даними ІТС ДПС "Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/якого зупинено" ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" до податкової накладної № 2 від 31.03.2018 надійшло до ДПС 18.04.2018, але не прийнято за результатами перевірки, якою встановлено неправильність даних Підписанта, про що платника було повідомлено відповідною квитанцією (а.с.85-91).
Також, ухвалою суду від 17.02.2026 р. до участі в справі в якості другого відповідача було залученого Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (а.с.120-121).
Представник відповідача-2 подав до суду відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" не подало до контролюючого органу пояснень та копій первинних документів, у зв'язку з чим рішення про відмову в її реєстрації комісією не приймалося. Відповідач також вказав, що Порядком № 117 не передбачено прийняття комісією рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної у разі неподання платником податків відповідних пояснень та документів, а зупинення реєстрації податкової накладної здійснюється автоматично за результатами моніторингу та саме по собі не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не порушує прав позивача. Крім того, на думку відповідача, звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну без оскарження рішення про відмову в її реєстрації свідчить про обрання неналежного способу захисту прав (а.с.125-131).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками господарської діяльності ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" з контрагентом ТОВ "ФУЛЛ КОНТАКТ ЕЙДЖЕНСІ", відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 2 від 31.03.2018 року (а.с.8).
Реєстрація вказаної податкової накладної зупинена з підстав того, що вона відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, а тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с.9).
Позивач послався на те, що відповідні письмові пояснення та копії документів були подані ним двічі, тоді як представник відповідача-1 зазначив, що подані документи не були прийняті за результатами їх перевірки у зв'язку з неправильністю даних Підписанта.
Оскільки позивачем не було подало до контролюючого органу пояснень та копій документів, рішення про відмову в її реєстрації не приймалося, про що вказав представник відповідача-2 у відзиві.
Незгода позивача з бездіяльністю щодо нереєстрації податкової накладної зумовила його звернення до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з абзацом 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Отже, з наведених вище норм убачається, що платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти та подати податкову накладну на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, а контролюючий орган за результатами автоматизованої перевірки зобов'язаний надіслати платнику податку квитанцію про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної із зазначенням відповідних підстав.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246 також у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктами 15-17 Порядку № 1246 визначено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено, що Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Таким чином, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлює процесуальний механізм автоматизованої перевірки податкових накладних та обов'язок контролюючого органу належним чином повідомити платника податку про результати такої перевірки із зазначенням конкретних підстав прийнятого рішення.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову № 117, якою затвердив, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 22 березня 2018 року та втратила чинність 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 117 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
У пункті 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, що включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку № 117).
Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
У відповідності до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 27 Порядку №117).
Системний аналіз наведених норм свідчить, що за результатами розшифрування та перевірки податкових накладних, поданих платником до контролюючого органу, формується квитанція про їх прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації. У разі формування квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та пропозиції надати пояснення і копії відповідних документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію, комісія контролюючого органу за результатами розгляду таких пояснень і документів зобов'язана прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову в її реєстрації.
Водночас, у разі ненадання платником податку протягом 365 календарних днів (пункт 15 Порядку №117), що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), комісією контролюючого органу приймається рішення про відмову в її реєстрації.
Таким чином, незалежно від подання або неподання платником податку письмових пояснень і копій документів, за наслідками їх розгляду (або їх відсутності) контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову в такій реєстрації.
Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками господарської діяльності, на виконання положень Податкового кодексу України, позивачем було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 2 від 31.03.2018 року (а.с.8).
Реєстрація вказаної податкової накладної зупинена з підстав того, що вона відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, а тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с.9).
Як зазначає позивач, з метою реєстрації податкової накладної № 2 від 31.03.2018 року ним двічі подано письмові пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної, а саме 18 та 19 квітня 2019 року, що підтверджується квитанціями № 1 від 18 та 19 квітня 2019 року. Повторне подання 19 квітня 2019 року документів зумовлено відсутністю квитанції № 2 на підтвердження прийняття пакета документів, поданого 18 квітня 2019 року (а.с.66-75).
Водночас, представник ДПС України зазначив, що за даними ІТС ДПС повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 2 від 31.03.2018 року надійшло до контролюючого органу 18.04.2019 року, однак не прийнято за результатами перевірки у зв'язку з неправильністю даних Підписанта, про що платника податку повідомлено відповідною квитанцією (а.с.85-91).
Отже, за таких обставин суд виходить з того, що незалежно від подання/неподання позивачем письмових пояснень та копій документів або ж їх неприйняття контролюючим органом з формальних підстав, після спливу 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, відповідна комісія контролюючого органу була зобов'язана прийняти рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної.
Судом установлено, що податкова накладна № 2 від 31.03.2018 року перебувала у процедурі зупинення реєстрації, а повноваження щодо прийняття рішення за результатами її розгляду відповідно до наведених норм Порядку № 117 належать комісії регіонального рівня, тобто комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якої є відповідач-2.
На виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 р., відповідач-2 повідомив про неможливість надання до суду документів, а саме рішення прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН щодо податкової накладної №2 від 31.03.2018 р., складеної ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" (ЄДРПОУ 40724627), оскільки ГУ ДПС у Київській області не приймалось жодних рішень щодо вказаної податкової накладної.
Таким чином, у спірних правовідносинах комісією з питань зупинення реєстрації ПН / РК регіонального рівня було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.03.2018 року після спливу встановленого Порядком № 117 строку, що суперечить вимогам цього ж Порядку та свідчить про порушення відповідною комісією чітко визначеної законом процедури реалізації владних управлінських повноважень.
При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.09.2021 р. у справі № 160/10287/19, відповідно до якого законодавством передбачено певний порядок виконання контролюючими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що, зокрема, полягає у прийнятті за результатами розгляду поданих платником податків пояснень та документів рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме прийняття такого рішення створює для платника податків відповідні правові наслідки та може бути предметом судового оскарження.
Отже відсутність рішення контролюючого органу щодо реєстрації (відмови у такій реєстрації) податкової накладної (розрахунку коригування) фактично позбавляє платника податків можливості реалізувати право на ефективний судовий захист, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Київській області, яка полягає у неприйнятті рішення, передбаченого Порядком № 117, щодо податкової накладної № 2 від 31.03.2018 року.
Водночас звернення позивача до суду з позовною вимогою про зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, з огляду на відсутність прийняття рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації такої, є передчасним, а відтак дана вимога не підлягає задоволенню.
Крім того, суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою було запроваджено нове нормативне регулювання процедури зупинення реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування). Також, на виконання зазначеної постанови наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За таких обставин, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, належним способом захисту є зобов'язання контролюючого органу прийняти рішення щодо спірної податкової накладної відповідно до вимог саме чинного на час ухвалення судового рішення нормативного регулювання, а саме відповідно до Порядку № 520.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Київській області та зобов'язання його прийняти рішення щодо податкової накладної № 2 від 31.03.2018 року у порядку, визначеному чинним законодавством.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В даному випадку, часткове задоволення позовних вимог пов'язано із встановленням судом відмінного від заявленого позивачем порядку відновлення порушеного права, а тому на переконання суду, не впливає на розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу.
Суд зазначає, що заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги є пов'язаними між собою вимогами немайнового характеру, одна з яких є основною, а інша похідною.
Згідно до вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону вказано, що за подання до адміністративного суду позовної позови немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складав 1762,00 грн.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн (а.с.3), який в сумі 1762,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2,оскільки передумовою виникнення цього спору стала бездіяльність вказаного суб'єкта владних повноважень.
Питання ж про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 грн може бути вирішено за його заявою (клопотанням) у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" (вул. Київська, 19-а, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132, ЄДРПОУ 40724627) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, що полягає у неприйнятті рішення, передбаченого Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, щодо податкової накладної № 2 від 31.03.2018 року, складеної ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" (ЄДРПОУ 40724627).
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти рішення щодо податкової накладної № 2 від 31.03.2018 року, складеної ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" (ЄДРПОУ 40724627), відповідно до вимог Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ТОВ "СІПІ ЕДВЕРТАЙЗІНГ" (ЄДРПОУ 40724627) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ ВП 44096797) судовий збір в сумі 1762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН