03 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7336/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідач-1: Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, вул. Тараса Карпи,68,каб.329, м. Кропивницький,25006
до відповідача-2: Кропивницької міської ради, вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
1)визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької міської ради від 17.09.2013 №2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда" в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда", якою віднесено земельну ділянку площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 до території з функціональним призначенням Р-2;
2) визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови їй у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки за заявою №174644 від 05.05.2025;
3) зобов'язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути її заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки, площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому, з посиланням на частини 3, 4 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначив про обґрунтованість та законність спірної відмови у наданні будівельного паспорту.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, 15.11.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за №4295.
Відповідно до п. 1.1. за цим Договором продавець продає, а покупець купує земельну ділянку загальною площею 0,1 га в межах згідно з планом, розташовану за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, проїзд Підлісний, кадастровий номер: 351010000:04:046:0089.
Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (п. 1.2 Договору).
Пункт 1.3 Договору вказує, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР№023841, виданого 30.10.2008 року Управлінням земельних ресурсів у місті Кіровограді на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 року № 1255, зареєстрованого в Книзі «записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» за № 010838700446.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № B9953526132024, сформованого 13.11.2024 року відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, - відсутні. (п. 1.4 Договору).
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку експлікація земельних угідь має такий опис: всього земель, гектарів: площа земельної ділянки - 0,1; у тому числі за земельними угіддями, гектарів: під житлову забудову одно- та двоповерховою - 0,1 (п.1.5 Договору).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 403879909, 403881791, земельна ділянка під забороною (арештом) відчуження не перебуває, іпотекою не обтяжена, податкова застава відсутня (п. 1.7Договору).
05 липня 2025 року позивач звернулася до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (надалі відповідач) із заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки, щодо нового будівництва одноповерхового житлового будинку.
14 липня 2025 року, у відповідь на вищевказану заяву, відповідач надав позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту з наступних підстав. Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (45215157) відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України№ 103 від 05.07.2011, а саме:
- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам правилам. Обґрунтування підстави для другого пункту: Відповідно до плану зонування міста Кропивницького (Кіровограда), затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013р. № 2456, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 не відповідає функціональному призначенню і відноситься до таких зон: рекреаційна зона активного відпочинку P-2; підзона зелених насаджень спеціального призначення Р-3с. Також повідомляємо, що, згідно до генерального плану міста Кропивницького (Кіровограда), затвердженого рішенням міської ради від 12.09.2000р. №627, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 відноситься до території лісопарків.
Позивач вказує, що не заперечується відповідачами, що у видачі будівельного паспорту було відмовлено з тих підстав, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089, відповідно до рішення міської ради від 17.09.2013 №2456 віднесена до рекреаційної зони, а тому наміри будівництва житлового будинку на вказаній земельній ділянці, не відповідають функціональному призначенню вказаної земельної ділянки.
Позивач , не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з зазначеними позовними вимогами до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень статті 316 цього Кодексу правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частинами першою, другою статті 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Відповідно до частини четвертої статті 373 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
У статті 90 Земельного кодексу України встановлені права власників земельних ділянок, згідно якої власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; самостійно господарювати на землі та ін.
Статтею 328 цього Кодексу визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 р. №2456 затверджено містобудівну документацію "План зонування території міста Кіровограда", яка оприлюднена у встановленому порядку. (http://kr-rada.gov.ua/files/content/files/PZ-2013-20131127172635.pdf).
Згідно із зазначеним Планом зонування частина земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0089 віднесено до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2).
Однак, судом встановлено, що земельна ділянка під кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 16 вересня 2008 року була передана у власність ОСОБА_2 , вказаній земельній ділянці присвоєно відповідний статус, а право власності на неї зареєстровано та відповідно виникло у її попереднього власника ОСОБА_2 на підстав Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Кіровоградською міською радою від 30 жовтня 2008 року на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 року № 1255.
При наявності генерального плану міста Кіровограда 2000 року, який не відносив земельну ділянку під кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 за функціональним призначенням до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2) та за відсутності Плану зонування територій міста Кіровограда, який з'явився лише 17.09.2013.
Генеральним планом міста Кіровограда /в редакції 2000 року/ земельна ділянка під кадастровим номером 3510100000:04:046:0089 не була визначена, як зона садибної забудови Ж-1, оскільки на той час не існувало земельної ділянки під вказаним кадастровим номером, як об'єкта цивільних прав та не було рішення Кіровоградської міської ради від 16 вересня 2008 року № 1255, яким вказана земельна ділянка і була визначена з цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/. Категорія земель: землі житлової та громадських забудови. Функціональне призначення категорія зони: Ж-1 садибна забудова.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Частиною 5 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин на переконання суду, віднесення, належної позивачу на праві приватної власності, земельної ділянки до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2), що забороняє капітальне будівництво, порушує його право приватної власності на землю щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд, зокрема, будувати житловий будинок та інші будівлі і споруди, самостійно господарювати на землі, тобто, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 року у справі 480/3000/20.
В даному випадку містобудівна документація "План зонування території міста Кіровограда" не відповідають відомостям Державного земельного кадастру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України, Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи Беєлер проти Італії, Москаль проти Польщі).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи Лелас проти Хорватії від 20.05.2010 року та Тошкуце та інші проти Румунії від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (справа Беєлер проти Італії).
Частиною 4 статті 415 Цивільного кодексу України передбачено, що землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Отже, позивач, як користувач земельної ділянки, за умови використання ним цієї земельної ділянки в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, не може бути обмежений у праві користуватися цією земельною ділянкою, у тому числі у праві на її забудову.
Ураховуючи, що намір позивача по забудові земельної ділянки відповідає цільовому призначенню, оскаржуване рішення Кіровоградської міської ради №2456 від 17 вересня 2013 року "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" із віднесенням земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0089 до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2), порушує права позивача та є протиправним в цій частині.
Крім того, частиною третьою статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.
У спірних правовідносинах формування земельної ділянки 3510100000:04:046:0089 та встановлення її цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відбулося раніше, аніж Кіровоградською (наразі Кропивницькою) міською радою затверджена містобудівна документація "План зонування території міста Кіровограда".
Про те, що рішення Кіровоградської міської ради від 17 вересня 2013 року № 2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда", яким, зокрема, належна позивачці земельна ділянка була віднесена до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2), прийняте без врахування частини третьої статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дійшов висновку Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 серпня 2017 року (провадження № К/800/35694/16).
Відповідно до ч.9 ст.264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
За правилами частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що рішення Кіровоградської міської ради №2456 від 17 вересня 2013 року "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" в частині затвердження містобудівної документації із віднесенням земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0089 до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2) є протиправним та підлягає визнанню нечинним в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда", в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" із віднесенням земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0089 до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2).
Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 від 05.05.2025 року.
Зобов'язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0089.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ - 26241020).
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 45215157).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО