про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 березня 2026 року м. Київ № 320/8532/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання протягом тривалого часу рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2009 по справі № 2-584/09, яке набрало законної сили 07.09.2011, невиконання протягом тривалого часу рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02.02.2015 по справі № 755/32707/14-ц, яке набрало законної сили 27.02.2015, невиконання протягом тривалого часу рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2015 по справі № 755/8977/15-ц, яке набрало законної сили 14.08.2015.
Зобов?язати Державну казначейську службу України подати до Міністерства фінансів України, як основного розпорядника коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040, пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на 2026 рік для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету в сумі 14.457 (чотирнадцять тисяч чотириста п?ятдесят сім) гривен 08 копійок на користь ОСОБА_1 за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2009 по справі № 2-584/09, яке набрало законної сили 07.09.2011.
Зобов?язати Державну казначейську службу України подати до Міністерства фінансів України, як основного розпорядника коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040, пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на 2026 рік для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету в сумі 342.380 (триста сорок дві тисячі триста вісімдесят) гривен 62 копійки на користь ОСОБА_2 за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02.02.2015 по справі № 755/32707/14-ц, яке набрало законної сили 27.02.2015.
Зобов?язати Державну казначейську службу України подати до Міністерства фінансів України, як основного розпорядника коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040, пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на 2026 рік для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету в сумі 25.167 (двадцять п?ять тисяч сто шістдесят сім) гривен 35 копійок на користь ОСОБА_2 за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2015 по справі № 755/8977/15-ц, яке набрало законної сили 14.08.2015.
Стягнути з Державної казначейської служби України (вулиця Бастіонна, 6, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 10.000,00 (десять тисяч) гривен.
З позовної заяви слідує, що вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання виконавчих листів, виданих по справам за №№ 2-584/09, 755/32707/14-ц, 755/8977/15-ц, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Разом з тим, позивач не погоджуюється з бездіяльністю відповідача стосовно визначення черговості щодо виконання виконавчих листів по наведеним справам.
Отже, фактично наведений позов спрямований на забезпечення виконання судових рішень, які набрали законної сили по справам за №№ 2-584/09, 755/32707/14-ц, 755/8977/15-ц.
Приписами частини першої статті 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною першої статті 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в цивільних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача, на думку позивача, належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Цивільного процесуального кодексу України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Наведені спеціальні норми Цивільного процесуального кодексу України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ЦПК України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судових рішень у справах №№ 2-584/09, 755/32707/14-ц, 755/8977/15-ц, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справах №№ 2-584/09, 755/32707/14-ц, 755/8977/15-ц, а не окремого позову.
Тому розгляд даної справи за правилами адміністративного судочинства неможливий.
Пунктом першим частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зазначене є підставою для відмови у відкриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України,
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні у розглядуваному випадку підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 .
2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.