про залишення позову без розгляду
05 березня 2026 року м. Київ №640/26767/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Постач» до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Міністерства юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Постач» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Задоволено частково клопотання Антимонопольного комітету України про залучення третіх осіб.
Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державну установу «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Міністерства юстиції та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО РІВЕР ГРУП».
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
12 лютого 2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С. О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 призначено судове засідання на 29.01.2026 та визнано обов'язковою явку позивача у судове засідання.
Позивач в судове засідання 29.01.2026 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був проінформований шляхом направлення ухвали про призначення засідання та повістки у справі на електронну адресу позивача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 відкладено розгляд справи до 05 березня 2026 року.
Явку позивача (представника) в судове засідання визнано обов'язковою.
У судове засідання, призначене на 05.03.2026, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Так, копія ухвали суду від 29.01.2026 та повістка про виклик були направлені на електронну адресу позивача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до норми частини першої статті 45 КАС України зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України.
Так, відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Частиною п'ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21, від 20.07.2023 у справі № 9901/439/21 та від 10.10.2024 у справі №990/147/23.
Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі №990/228/23.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене суд вважає, що неявки позивача та його представників в судові засідання перешкоджають повноцінному розгляду справи, оскільки позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач не прибув у судові засідання по справі, які були проведені 29.01.2026 та 05.03.2026 без поважних причин, про дату, час і місце судового розгляду був сповіщений належним чином та завчасно, заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не подавав, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності залишення позову без розгляду у подібних ситуаціях викладено у численних судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, ухвалах від 27.11.2023 у справі №9901/65/21, від 14.11.2023 у справі №990/89/23, від 21.09.2023 у справі №9901/143/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №9901/471/21, постанові Верховного Суду від 13.01.2026 у справі №826/9845/18.
Керуючись статтями 205, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.