про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
05 березня 2026 року Справа №320/9551/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши заяву представника заявника Мазченко О.О. про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся представник заявника Мазченко О.О. про забезпечення позову шляхом зупинення проведення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління Державної податкової служби у м.Києві від 25 грудня 2025 року №Ф-51266 в розмірі 352147 гривень 36 копійок у виконавчому провадженні №80367089, до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, третя особа: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними та скасування податкових рішень від 18.12.2025 №117073240206, №117071240206, №117074240206, податкових повідомлень - рішень від 25.12.2025 №119153240206, №109247240206, №20852240206, №102652240206, №51290240206, №51153240206, №51261240206 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2025 № Ф- 51266 у розмірі 352 147,36 грн.
Заява подана до суду до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві, третя особа: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними та скасування податкових рішень від 18.12.2025 №117073240206, №117071240206, №117074240206, податкових повідомлень - рішень від 25.12.2025 №119153240206, №109247240206, №20852240206, №102652240206, №51290240206, №51153240206, №51261240206 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2025 № Ф- 51266 у розмірі 352 147,36 грн.
В обґрунтування заяви представник вказує на протиправність податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги контролюючого органу винесених за наслідками проведеної документальної перевірки, за актом №105380/5/26-15-24-02-06/2604204815, зокрема зазначив, що спірна вимога Головного управління ДПС у м. Києві від 25.12.2025 №Ф-51266 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 352147,36 грн. є виконавчим документом, на підставі якої можуть вчинятися примусові дії щодо виконання такого виконавчого документа. Постановою від 27.02.2026про відкриття виконавчого провадження №80367089 підтверджується, що вимога, яку позивач має намір оскаржувати, передана до примусового виконання до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) унеможливить подальше вчинення виконавчих дій державним виконавцем і як наслідок уможливлює ефективний захист або поновлення порушених прав позивача і його законних інтересів у випадку задоволення пред'явленого ним позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
В силу положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини першої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України, оскільки забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності прикласти значних та додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Суд зазначає, що правомірність та оцінка дій чи бездіяльності відповідача при прийнятті спірної вимоги підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті щодо оскарження спірного рішення, та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи, означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Відтак, суд зазначає, що забезпечення позову у заявлений спосіб може вважатися вирішенням спору по суті.
Також, заявник не навів обґрунтовані причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
Також суд зазначає, що заявник не обмежений в праві на оскарженні в судовому порядку дій та рішень органу державної виконавчої служби вчинених під час виконання дій у виконавчому провадженню щодо стягнення заборгованості за спірною вимогою.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява представника про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника заявника Мазченко О.О. про вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати представнику заявника, заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Войтович І. І.