06 березня 2026 року м. Київ 320/6937/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 34 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом спору у цій справі є постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 34 000 грн.
Так, статтею 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки направляє до органів ДВС постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, предметом спору у цій справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, а тому розгляд цієї справи віднесений до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Отже, порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішення суду як прийнятого не компетентним судом.
Статтею 29 КАС України врегульовано підстави передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Суд дійшов висновку, що дана справа підлягає передачі до Дніпровського районного суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 19, 20, 29, 248 КАС України, суддя,-
1. Адміністративну справу №320/6937/26 передати за підсудністю доДніпровського районного суду м. Києва.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Терлецька О.О.